Книжка про дівчинку, яка гралася в радість, мала шалений успіх у читачів. Мільйони дітлахів і дорослих мріяли мати її у своїй бібліотеці. Обійшовши Америку, книжка рушила до Європи, де також знайшла чимало друзів.
Незабаром повість було екранізовано, поставлено на сцені, почали з’являтися переклади іншими мовами. Уже до 1920 року книга перевидавалася 47 разів! По всій Америці створювалися «Клуби Поліанни» (і не тільки для дітей, кілька таких клубів були створені навіть в американських тюрмах), члени яких змагалися між собою в умінні грати в радість. Знаменита актриса німого кіно Мері Пікфорд заплатила Портер астрономічну в ті часи суму за право на екранізацію повісті.
В саду рос розовый куст и цвела улитка. Улитка изо дня в день говорила, что вот когда-нибудь она всем покажет: станет лучше и полезнее, чем розовый куст и все прочие. Однако шли дни, куст цвел и цвел, его цветами восхищались и сохраняли на память, а улитка все так же просиживала под кустом, не делая ничего полезного. Однажды она сказала, что куст изо дня в день занимается одним и тем же: только цветет, стоит на месте и совсем не развивается. Куст ответил, что он ничего другого не умеет, зато она, будучи очень умной и развитой, просто обязана делиться этим с миром. Но улитка сказала, что ей плевать на мир, и спряталась в свою ракушку годы. Умерла улитка, исчез с лица земли куст. Но все так же появляются другие розовые кусты, которые делают единственное, что умеют, и радуют окружающих, и улитки, которым плевать на весь мир, которые ничего не делают и от которых нет никакого проку.
Незабаром повість було екранізовано, поставлено на сцені, почали з’являтися переклади іншими мовами. Уже до 1920 року книга перевидавалася 47 разів! По всій Америці створювалися «Клуби Поліанни» (і не тільки для дітей, кілька таких клубів були створені навіть в американських тюрмах), члени яких змагалися між собою в умінні грати в радість. Знаменита актриса німого кіно Мері Пікфорд заплатила Портер астрономічну в ті часи суму за право на екранізацію повісті.