Быстро А.Г. Дубровский и К.П. Троекуров. Друзья и враги План:Вступление. Дворянство в I половине 19 века.
Основная часть. К. Троекуров и А. Дубровский:
а) положение в обществе Троекурова и Дубровского;
б) характер героев;
в) отношения с людьми;
г) причина гибели А. Дубровского.
3. Заключение. Отношение А. С. Пушкина к К. Троекурову и А. Дубровскому.
Я согласна с высказываниями лишь от части.По моему мнению не всякая книга может дать хороший совет,если она написана человеком глупым или плохим(При условии ,что читатель и сам таковым не является).Адекватному человеку врятли хотелось бы дружить с книгой "Моя борьба" ,которую написал Адольф Гитлер,а также брать от туда опыт диктатора и получать наслаждение от его мыслей и убеждений.Встает вопрос: "О какой книге идет речь,чтобы утверждать,что она дала хороший совет и стала другом?".
Если книга действительно хорошая (Тут ,однако,все же субъективно,но возьмем мы в данном случае произведение,которое написано без призывов к насилию/травли,а также грамотно написанное ),то она может залечь в сердце и дать хороший совет.
Объяснение:
Я надеюсь столько хватит?
По своей сути текст с рассуждением-это выражение своего отношения к тому или иному.Поэтому это чисто мое мнение.У вас оно может отличаться.
Ошибок вроде нет,но советую перепроверить.
Удачи!
Трагедія «Прометей закутий» – найбільш відома трагедія грецького драматурга Есхіла, що жив на межі VI-V століть до нашої ери в Афінах, якого стародавні греки називали «батьком грецької трагедії». Есхіл, як і інші діячі мистецтва у Стародавній Греції, завжди використовував міфічні сюжети у своїх творах. Пояснюється це тим, що міф відігравав дуже важливу роль у житті стародавніх греків. Ус і уявлення про світ, його походження, розвиток, майбутнє, усі сподівання, прагнення, нездійсненні мрії стародавніх греків, їх розуміння таких складних понять, як життя і смерть, людина і доля, зло і справедливість – усе це зосереджилось у міфах.
Прометей – один із улюблених міфічних героїв у Стародавній Греції. Міф про нього подає історію розвитку людства, як уявляли її собі в античності. За міфом люди були кволі й не могли ні думати, ні говорити, ні розуміти того, що бачили довкола. Прометей мав благородне серце, він перший зглянувся на людей і почав їм допомагати. Знічев’я й інші боги взялися навчати людей, але зажадали за це шани і багатих дарунків. Про-метей заколов жертовного бика й поділив тушу на дві частини. До більшої купи поскладав лише кістки, але прикрив їх гарним жиром, а м’ясо склав у брудну шкуру, ще й прикрив тельбухами. Потім він запропонував Зев-су вибрати, яку частину люди будуть віддавати богам, а яку залишать собі. Зевс вибрав більшу купу. Відтоді люди їли м’ясо, а кістки жертвували богам. Розлючений Зевс заборонив Прометею підніматися на Олімп, а людям відмовив дати життєдайний вогонь. Але Прометей за до хитрощів викрав вогонь у богів і віддав його людям. За це Гефест за наказом Зевса прикував Прометея на краю землі до скелі; щодня прилітав орел і клював печінку Прометея, яка за ніч відростала знову. Після багатьох століть таких катувань Геракл вбив орла і визволив Прометея.
Цей міф був добре відомий усім стародавнім грекам. У трагедії представлено лише ті події з міфу, що відповідали творчому задуму автора, що хвилювали Есхіла-митця і Есхіла-людину.
Трагедія Есхіла відзначається вірою у прогрес та розвиток людства.
Объяснение: