Чехов вырос в Таганроге – портовом, разноязыковом городе, в ту пору оживленном центре международной торговли на Азовском море. Отец писателя Павел Егорович был человеком недюжинным: он рисовал, играл на скрипке, любил пение, руководил церковным хором. И всю жизнь восхищенно вспоминал степь, на которой смолоду гонял гурты скота. Однако, стремясь во что бы то ни стало выбиться в люди, обеспечить семью, дать детям образование, пустился в коммерцию, завел лавку в Таганроге. Не имея к торговле, он терпел вечные неудачи в своих делах. Может быть, поэтому отец в семье часто становился раздражительным и грубым. Много лет спустя Чехов писал братьям: «… деспотизм и ложь исковеркали наше детство до такой степени, что тошно и страшно вспоминать. Вспомните ужас и отвращение, какие мы чувствовали во время оно, когда отец за обедом поднимал бунт из-за пересоленного супа или ругал мать дурой. Отец теперь никогда не может себе всего этого».
Антон Чехов и старшие его братья с малых лет часами сидели в лавке, часто до поздней ночи маялись на спевках церковного хора, которым руководил отец, и в праздники, поднявшись еще до рассвета, отправлялись петь в церковь. Порку как воспитательное средство Павел Егорович применял постоянно.
И все-таки это была дружная семья. Несдержанность отца смягчалась сердечностью матери. Все дети – пятеро сыновей и дочь – были привязаны к родителям и друг к другу. И все были одаренными. В семье любили выдумку, шутку, ценили искусство.
1. Назовите проблемы, которые поднимает автор в данном тексте.
2. К какому разряду можно отнести данную проблему?
А) философская
Б) психологическая
В) нравственная
Г) экологическая
На свете был маленький и крохотный мальчик и у этого мальчика было много друзей но только в 100 раз больше его они всегда играли и гуляли но в один день мальчик с своими друзьями пошел гулять но в друг на мальчика чуть не на ступили и вдруг его друзья ему мальчик поблагодарил и они опять пошли гулять но вдруг его друзья упали в яму которую они не заметили один мальчик остался на верху
но он не мог и она даже и не хотел мальчик сказал им "Я не буду вам " и пошел дальше годы и месяцы и этот мальчик вспомнил все это и впал в дипрессию начал плакать что остался без друзей.
Відповідь:Після закінчення університету Джонатан поїхав до матері, яка на той час мешкала у Лестері (Англія), пробувши там декілька місяців, влаштувався секретарем до сера Уільяма Темпла, батько якого був великим другом їхньої родини. Джонатан пробув у нього близько 2-х років.
Повернутися до Ірландії змусили лікарі, занепокоєні станом здоров'я Свіфта. Однак погіршення здоров'я не припинилося, і Джонатан знову повертається до Англії, до маєтку Уільяма Темпла.
Стан матеріального забезпечення Свіфта бажав бути кращим. Це змушувало майбутнього письменника шукати засобів для існування. Одним із них був сан священика. Однак ця професія не приваблювала Джонатана. Тоді Уїльям Темпл запропонував Свіфтові посаду секретаря і відповідне жалування. Не хвилюючись про те, що все в його житті визначається суто корисливими інтересами, Свіфт спокійно
Джонатана Свіфта
приймає священицький сан. Він придбав пребенду на півночі Ірландії, але втомившись від виконання своїх обов'язків за декілька місяців, повернувся до Англії і жив у маєтку Уільяма Темпла до смерті останнього. Окрім певної суми грошей, Темпл заповів йому турбуватися про видання свого посмертного зібрання творів і отримувати прибутки цих публікацій.
У маєтку сера Уільяма Темпла розпочинається літературна діяльність Джонатана Свіфта. Працюючи секретарем. Джонатан мав можливість користуватися величезною бібліотекою.
Читав майбутній письменник по 10—12 годин щодня.
Незважаючи на те, що ставився до своєї професії священика досить серйозно, його можна було, як і раніше, звинуватити у поверховому ставленні до ученого богослов'я. Він вважав своїм першочерговим завданням наблизитися до духовного життя свого віку і розібратися у ньому. Тому найбільше уваги він приділяє творчості античних авторів.
Його перші літературні праці — це памфлети, написані як відгук на важливі, актуальні питання суспільно-політичного й літературного життя в Англії. Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.
Перебуваючи на службі у сера Уільяма Темпла, Свіфт написав свій перший сатиричний памфлет "Битва книжок" (1697).
Після смерті Темпла у 1699 році вимушений був шукати нове місце роботи. У 1701 році він отримав ступінь доктора богослов'я і місце вікарія у Ларакорі, Ірландія.
Пояснення: Ето скопирувано с интернета и малинькая часть если нет то напиши в коментарях мені добре ?