Провідний мотив: Патріотичні почуття відповідальності за батьківщину.
Тема “Мені однаково”: відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості Батьківщині й народові, роздум поета над важкою долею власного рідного краю.
Ідея “Мені однаково”: віра письменника у неминучість повалення царського гніту, відродження України.
Основна думка: Т. Шевченко не байдужий до страждань українців, до їх майбутнього; осмислення своєї недолі як частки страждань уярмленого народу.
Епітети – люди злії, лукавії, славній Україні, окраденую (Україну), метафора – злії люди Україну присплять,
оксиморон – Малого сліду не покину // На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі
Державин не ограничился лишь одной новой разновидностью оды. Он преобразовывал, иногда до неузнаваемости, одический жанр по самым разным направлениям. Особенно интересны его опыты в одах, соединяющих в себе прямо противоположные начала: похвальное и сатирическое. Именно такой была его рассмотренная выше знаменитая ода "К Фелице". Соединение в ней "высокого" и "низкого" получилось вполне естественным именно потому, что уже прежде поэтом был найден верный художественный ход. На первый план в произведении выдвигалась не отвлеченно-высокая государственная идея, а живая мысль конкретного человека. Человека, хорошо понимающего реальность, наблюдательного, ироничного, демократичного в своих взглядах, суждениях и оценках. Очень хорошо сказал об этом Г.А. Гуковский: "Но вот появляется похвала императрице, написанная живой речью человека, говорящая о и подлинной жизни, лирическая без искусственной напряженности, в то же время пересыпанная шутками, сатирическими образами, чертами быта. Это была как будто и похвальная ода и в то же время значительную часть ее занимала как будто сатира на придворных; а в целом это была и не ода и не сатира, а свободная поэтическая речь человека, показывающего жизнь в ее многообразии, с высокими и низкими, лирическими и сатирическими чертами в переплетении – как они переплетаются на самом деле, в действительности".
ответ:Рік написання: 1847
Літературний рід: Лірика.
Жанр “Мені однаково”: Ліричний вірш (медитація).
Вид лірики: Громадянська (медитативна).
Провідний мотив: Патріотичні почуття відповідальності за батьківщину.
Тема “Мені однаково”: відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості Батьківщині й народові, роздум поета над важкою долею власного рідного краю.
Ідея “Мені однаково”: віра письменника у неминучість повалення царського гніту, відродження України.
Основна думка: Т. Шевченко не байдужий до страждань українців, до їх майбутнього; осмислення своєї недолі як частки страждань уярмленого народу.
Епітети – люди злії, лукавії, славній Україні, окраденую (Україну), метафора – злії люди Україну присплять,
оксиморон – Малого сліду не покину // На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі
Объяснение: