Своїм багатим обдаруванням і титанічною діяльністю І. Франко залишив такі духовні скарби в історії української літератури, що сьогодні й уявити її без них просто неможливо. Серед прозової спадщини особливо яскраво виділяється його повість “Захар Беркут”, створена у 1883 році. У цій історичній повісті розповідається про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.
У творі виведено чимало дійових осіб. Але найбільше мені сподобався Максим – молодший син Захара Беркута. Це сміливий
і відважний юнак, справжній патріот своєї вітчизни. Коли монголо-татари напали на Руську землю, у перших рядах її захисників був Максим, хоч він і був сином ватажка тухольської громади Захара Беркута. У цім першім нерівнім бою загинуло багато воїнів-тухольців, а поранений непритомний Максим потрапляє у полон до монголів. Він тяжко переживає своє становище і радий був би краще вмерти, ніж потрапити у полон. Але так склалася доля. Боярин Тугар Вовк пропонує зберегти Максимові життя за вільний вихід монголів з котловини. Але гордий Максим відмовляється від цієї пропозиції. Він, як і його батько Захар Беркут, не
може пристати на таку умову – ціною власного життя випустити з пастки ворогів. Хоч він і розуміє, що “життя в неволі нічого не варте, краще смерть”, проте відданість батьківщині і народові дають йому сили винести всі муки, не заплямувати своєї честі, честі сім’ї, народу. Кохана дівчина Максима Мирослава теж пропонувала йому вибратися із монгольського табору, переодягнувшись у її одяг і показавши перстень-перепустку монгольській варті. Але Максим відкидає і цю пропозицію: врятувати своє життя, ризикуючи життям коханої, він, звичайно, не погоджується. Мужній, сміливий, гордий Максим, безперечно, не може не сподобатись. А безмежну відданість батьківщині, народові, кришталеву чесність й чистоту, які мав Максим, хотів би виховати в собі кожний з нас.
Главная героиня произведения, дочь помещика Григория Муромского, возлюбленная Алексея. Ей 17 лет, отец, влюблённый во всё английское, называет ей Бетси. Для её воспитания он нанял англичанку мисс Жаксон. Узнав, что к соседскому помещику Ивану Берестову приехал красавец сын Алексей, она захотела его увидеть. Выдав себя за крестьянку Акулину, так как их отцы были в ссоре, она встретила его в лесу и они познакомились. Через два месяца правда вскрылась, но они уже безумно любили друг друга, а к этому времени и их отцы помирились.
Елизавета Григорьевна Муромская (Бетси) – главная героиня повести А. С. Пушкина "Барышня-крестьянка", дочь помещика-англомана Григория Ивановича Муромского, возлюбленная Алексея. Лизе всего семнадцать лет. Она от природы наделена смуглым и приятным лицом, живыми черными глазами. Она рано осиротела и воспитывалась отцом, богатым помещиком. Муромский баловал свою единственную дочь, даже нанял для ее воспитания и образования чопорную англичанку мисс Жаксон. Лиза, как и все уездные барышни, была романтична, но отличалась сообразительностью и развитой смекалкой. Когда она узнала, что в деревню приехал сын соседнего помещика Ивана Петровича Берестова, тут же решила сама с ним познакомиться.
Лиза знала, что отец давно враждует с соседом, но, прослышав про обаяние молодого Алексея, все же увлеклась мыслями о нем. Для этого она попросила свою горничную и поверенную в тайных делах Настю понаблюдать в Тугилове за молодым барином. Когда Настя рассказала, насколько тот хорош и воспитан, Лиза сразу же придумала, как с ним познакомиться. Переодевшись в крестьянку, она отправилась гулять в соседние владения. Там на нее напала хозяйская собака, а Алексей вовремя подоспел на бедной девушке. Так они и познакомились. Лиза представилась дочерью кузнеца - Акулиной. С этого дня они встречались каждый день и гуляли в роще, но ничего большего девушка не позволяла и просила в деревне ее не искать.Когда отец вздумал однажды пригласить Берестовых на ужин, Лиза страшно испугалась, но придумала новый план. Она нарядилась на английский манер, при этом изрядно набелила себе лицо, так что Алексей даже не узнал её. Правда раскрылась лишь тогда, когда Муромский решил выдать за Алексея свою дочь. Тогда Алексей пришел объяснить, что любит другую, то есть кузнецову дочь Акулину, и поэтому жениться на Лизе не намерен. Каково же было его удивление, когда он узнал, что Лиза и есть та самая Акулина.
Своїм багатим обдаруванням і титанічною діяльністю І. Франко залишив такі духовні скарби в історії української літератури, що сьогодні й уявити її без них просто неможливо. Серед прозової спадщини особливо яскраво виділяється його повість “Захар Беркут”, створена у 1883 році. У цій історичній повісті розповідається про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.
У творі виведено чимало дійових осіб. Але найбільше мені сподобався Максим – молодший син Захара Беркута. Це сміливий
і відважний юнак, справжній патріот своєї вітчизни. Коли монголо-татари напали на Руську землю, у перших рядах її захисників був Максим, хоч він і був сином ватажка тухольської громади Захара Беркута. У цім першім нерівнім бою загинуло багато воїнів-тухольців, а поранений непритомний Максим потрапляє у полон до монголів. Він тяжко переживає своє становище і радий був би краще вмерти, ніж потрапити у полон. Але так склалася доля. Боярин Тугар Вовк пропонує зберегти Максимові життя за вільний вихід монголів з котловини. Але гордий Максим відмовляється від цієї пропозиції. Він, як і його батько Захар Беркут, не
може пристати на таку умову – ціною власного життя випустити з пастки ворогів. Хоч він і розуміє, що “життя в неволі нічого не варте, краще смерть”, проте відданість батьківщині і народові дають йому сили винести всі муки, не заплямувати своєї честі, честі сім’ї, народу. Кохана дівчина Максима Мирослава теж пропонувала йому вибратися із монгольського табору, переодягнувшись у її одяг і показавши перстень-перепустку монгольській варті. Але Максим відкидає і цю пропозицію: врятувати своє життя, ризикуючи життям коханої, він, звичайно, не погоджується. Мужній, сміливий, гордий Максим, безперечно, не може не сподобатись. А безмежну відданість батьківщині, народові, кришталеву чесність й чистоту, які мав Максим, хотів би виховати в собі кожний з нас.
Главная героиня произведения, дочь помещика Григория Муромского, возлюбленная Алексея. Ей 17 лет, отец, влюблённый во всё английское, называет ей Бетси. Для её воспитания он нанял англичанку мисс Жаксон. Узнав, что к соседскому помещику Ивану Берестову приехал красавец сын Алексей, она захотела его увидеть. Выдав себя за крестьянку Акулину, так как их отцы были в ссоре, она встретила его в лесу и они познакомились. Через два месяца правда вскрылась, но они уже безумно любили друг друга, а к этому времени и их отцы помирились.
Елизавета Григорьевна Муромская (Бетси) – главная героиня повести А. С. Пушкина "Барышня-крестьянка", дочь помещика-англомана Григория Ивановича Муромского, возлюбленная Алексея. Лизе всего семнадцать лет. Она от природы наделена смуглым и приятным лицом, живыми черными глазами. Она рано осиротела и воспитывалась отцом, богатым помещиком. Муромский баловал свою единственную дочь, даже нанял для ее воспитания и образования чопорную англичанку мисс Жаксон. Лиза, как и все уездные барышни, была романтична, но отличалась сообразительностью и развитой смекалкой. Когда она узнала, что в деревню приехал сын соседнего помещика Ивана Петровича Берестова, тут же решила сама с ним познакомиться.
Лиза знала, что отец давно враждует с соседом, но, прослышав про обаяние молодого Алексея, все же увлеклась мыслями о нем. Для этого она попросила свою горничную и поверенную в тайных делах Настю понаблюдать в Тугилове за молодым барином. Когда Настя рассказала, насколько тот хорош и воспитан, Лиза сразу же придумала, как с ним познакомиться. Переодевшись в крестьянку, она отправилась гулять в соседние владения. Там на нее напала хозяйская собака, а Алексей вовремя подоспел на бедной девушке. Так они и познакомились. Лиза представилась дочерью кузнеца - Акулиной. С этого дня они встречались каждый день и гуляли в роще, но ничего большего девушка не позволяла и просила в деревне ее не искать.Когда отец вздумал однажды пригласить Берестовых на ужин, Лиза страшно испугалась, но придумала новый план. Она нарядилась на английский манер, при этом изрядно набелила себе лицо, так что Алексей даже не узнал её. Правда раскрылась лишь тогда, когда Муромский решил выдать за Алексея свою дочь. Тогда Алексей пришел объяснить, что любит другую, то есть кузнецову дочь Акулину, и поэтому жениться на Лизе не намерен. Каково же было его удивление, когда он узнал, что Лиза и есть та самая Акулина.