После прочтения рассказа И. С Шмелёва "Как я стал писателем", мне приоткрылась завеса тайны как обыкновенные люди, доселе может даже не примечательные, становятся знаменитыми писателями. Мне раньше казалось, что этому специальное обучение, писательская родословная и т.п. Но оказалось, что сочинение юного гимназиста было всего лишь плодом его желания, его воображения. Ему понравилась местность у мельницы, где он был летом, и он придумал историю, связанную с этим местом; да такую историю, что её пустили в печать, и я считаю это было очень значительно в дальнейшей писательской карьере юноши.
Очень интересно читать о его переживаниях: примут или не примут. Его терзала совесть, что ведь это произведение он сочинил. Здесь просматривается наивность мальчика; он думал, что все писатели пишут всё с чистой манеты.
а в целом этот рассказ очень умиляет, и как бы притягивает Ивана Шмелёва к нам с его радостями и переживаниями
Емма — головна героїня роману Флобера — дочка фермера. Емма прагне краси та піднесених любовних почуттів, які в її свідомості нерозривно пов’язані з багатством і вищим суспільством.
Коли до неї посватався лікар Шарль Боварі, батьківська ферма вже набридла Еммі. На якусь мить їй видалося, що нарешті в її життя прийшли ті чудові почуття, про які вона так мріяла.
Але чоловік виявився сірим і буденним, за уявленням Емми, у ньому не було нічого лицарського. Шарль щиро полюбив її, та він цілими днями їздив до хворих, повертався втомлений. Найбільше Емму дратувала його впевненість у тому, що вона з ним абсолютно щаслива.
Жити героїні довелося в сонному провінційному Йонвілі, у середовищі ситих міщан, де ніколи не відбувалося нічого цікавого, усі про всіх усе знали й пліткували одне про одного. Вирізнявся серед обивателів тільки молодий помічник нотаріуса Леон, у якому Емма відразу відчула споріднену душу, та юнак змушений був виїхати на навчання до Парижа.
После прочтения рассказа И. С Шмелёва "Как я стал писателем", мне приоткрылась завеса тайны как обыкновенные люди, доселе может даже не примечательные, становятся знаменитыми писателями. Мне раньше казалось, что этому специальное обучение, писательская родословная и т.п. Но оказалось, что сочинение юного гимназиста было всего лишь плодом его желания, его воображения. Ему понравилась местность у мельницы, где он был летом, и он придумал историю, связанную с этим местом; да такую историю, что её пустили в печать, и я считаю это было очень значительно в дальнейшей писательской карьере юноши.
Очень интересно читать о его переживаниях: примут или не примут. Его терзала совесть, что ведь это произведение он сочинил. Здесь просматривается наивность мальчика; он думал, что все писатели пишут всё с чистой манеты.
а в целом этот рассказ очень умиляет, и как бы притягивает Ивана Шмелёва к нам с его радостями и переживаниями
3.2.4 Еволюція Емми Боварі
Емма — головна героїня роману Флобера — дочка фермера. Емма прагне краси та піднесених любовних почуттів, які в її свідомості нерозривно пов’язані з багатством і вищим суспільством.
Коли до неї посватався лікар Шарль Боварі, батьківська ферма вже набридла Еммі. На якусь мить їй видалося, що нарешті в її життя прийшли ті чудові почуття, про які вона так мріяла.
Але чоловік виявився сірим і буденним, за уявленням Емми, у ньому не було нічого лицарського. Шарль щиро полюбив її, та він цілими днями їздив до хворих, повертався втомлений. Найбільше Емму дратувала його впевненість у тому, що вона з ним абсолютно щаслива.
Жити героїні довелося в сонному провінційному Йонвілі, у середовищі ситих міщан, де ніколи не відбувалося нічого цікавого, усі про всіх усе знали й пліткували одне про одного. Вирізнявся серед обивателів тільки молодий помічник нотаріуса Леон, у якому Емма відразу відчула споріднену душу, та юнак змушений був виїхати на навчання до Парижа.