Сучасний світ час від часу буває достатньо жорстоким і лицемірним. Зрозуміти це можна, адже між людьми йде постійна боротьба за місце під сонцем, тобто за кращі умови життя, отримання різноманітних благ і тому подібного. Сумніватися в цьому не варто нікому, адже навіть економічна теорія говорить нам, що бажання людей безмежні, тоді як ресурси нашого суспільства і планети обмежені. У той же час люди повинні прагнути залишатися людьми, наділеними тими якостями, які наближають їх до Бога. Однією з таких якостей і є доброзичливість.
Що означає бути доброзичливим? Доброзичливість – досить складна категорія, яка носить позитивний характер і відтінок, але в той же час в деяких випадках доброзичливість і лицемірство дуже легко можна переплутати. Лицемірство в свою чергу – категорія, яка носить безумовний негативний характер. Доброзичливість – це щире побажання оточуючим людям добра. Дуже важливо розуміти, що це саме щире побажання, а не побажання виключно з ввічливості. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що доброзичливість може бути властива далеко не всім людям, а лише тим, хто наділений дійсно добрим серцем і помислами. Чи багато таких людей? Це питання також складне. Думається, що по-справжньому добрих людей все ж не багато. У той же час варто відзначити, що прагнути ставати більш доброзичливим може кожен, якою б людина не була.
Бути доброзичливим досить складно. Людина сама по собі не завжди сильна морально і емоційно. Людина часто думає про те, що в його проблемах винен не вона сам, а хтось інший. Більше того, іноді це дійсно правда, і в проблемах певної людини можуть бути винні оточуючі. Як на тлі цього можна бути до цих людей щиро доброзичливим і не бути налаштованим негативно по відношенню до них? Це дуже непросто. Набагато простіше зробити вигляд, стримавши весь свій негатив і сказати щось доброзичливе не з щирих спонукань, а з лицемірства. Але лицемірство і доброзичливість – це зовсім різне і ніяк не може вважатися чимось схожим.
Як же відрізнити доброзичливість від лицемірства? Грань проходить між словами і діями. Доброзичлива людина не тільки говорить щось приємне, але і готова робити певні дії для до оточуючим її людям. Лицемір ж завжди буде готовий обсипати приємностями, ввічливістю, чемністю і навіть компліментами, але варто хоча б натякнути йому на необхідність реальної до як він або демонстративно умиває руки, показуючи, що в цьому житті кожен сам за себе, або просто непомітно кудись пропадає з вашого життя. Не варто звинувачувати лицемірів в цьому, вони просто слабкі люди. Щира доброзичливість – діяльна, нею володіють лише сильні духом люди.
Отцы и дети - это название дано не случайно. Отцы - это поколение, которое было до нас, а дети- собственно , мы, наше поколение. Конфликт двух мировоззрений , это иными словами конфликт между «отцами» и «детьми». Этот конфликт был всегда и у всех поколений. Ведь, не всегда наше мнение совпадает с мнением поколений, не всегда взгляды на какие-либо вещи , а может, и вообще, на жизнь , у нас сходятся с «отцами». У нас разные жизненные ценности, приоритеты в жизни, нравственные ценности, которые отличаются от поколений.
Надеюсь, суть ясна, размышлять можно очень долго, искать различия между поколениями - тоже. Но конфликт именно в этом, удачи !;)
Що означає бути доброзичливим? Доброзичливість – досить складна категорія, яка носить позитивний характер і відтінок, але в той же час в деяких випадках доброзичливість і лицемірство дуже легко можна переплутати. Лицемірство в свою чергу – категорія, яка носить безумовний негативний характер. Доброзичливість – це щире побажання оточуючим людям добра. Дуже важливо розуміти, що це саме щире побажання, а не побажання виключно з ввічливості. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що доброзичливість може бути властива далеко не всім людям, а лише тим, хто наділений дійсно добрим серцем і помислами. Чи багато таких людей? Це питання також складне. Думається, що по-справжньому добрих людей все ж не багато. У той же час варто відзначити, що прагнути ставати більш доброзичливим може кожен, якою б людина не була.
Бути доброзичливим досить складно. Людина сама по собі не завжди сильна морально і емоційно. Людина часто думає про те, що в його проблемах винен не вона сам, а хтось інший. Більше того, іноді це дійсно правда, і в проблемах певної людини можуть бути винні оточуючі. Як на тлі цього можна бути до цих людей щиро доброзичливим і не бути налаштованим негативно по відношенню до них? Це дуже непросто. Набагато простіше зробити вигляд, стримавши весь свій негатив і сказати щось доброзичливе не з щирих спонукань, а з лицемірства. Але лицемірство і доброзичливість – це зовсім різне і ніяк не може вважатися чимось схожим.
Як же відрізнити доброзичливість від лицемірства? Грань проходить між словами і діями. Доброзичлива людина не тільки говорить щось приємне, але і готова робити певні дії для до оточуючим її людям. Лицемір ж завжди буде готовий обсипати приємностями, ввічливістю, чемністю і навіть компліментами, але варто хоча б натякнути йому на необхідність реальної до як він або демонстративно умиває руки, показуючи, що в цьому житті кожен сам за себе, або просто непомітно кудись пропадає з вашого життя. Не варто звинувачувати лицемірів в цьому, вони просто слабкі люди. Щира доброзичливість – діяльна, нею володіють лише сильні духом люди.
Конфликт двух мировоззрений , это иными словами конфликт между «отцами» и «детьми». Этот конфликт был всегда и у всех поколений. Ведь, не всегда наше мнение совпадает с мнением поколений, не всегда взгляды на какие-либо вещи , а может, и вообще, на жизнь , у нас сходятся с «отцами». У нас разные жизненные ценности, приоритеты в жизни, нравственные ценности, которые отличаются от поколений.
Надеюсь, суть ясна, размышлять можно очень долго, искать различия между поколениями - тоже. Но конфликт именно в этом, удачи !;)