Чий це портрет:»… виявився високим, худорлявим старим чоловіком із правильними рисами обличчя; орлиний ніс, гострі чорні очі, високе, все в зморшках, чоло, довге сиве волоссяй борода справляли гарне враження»?
6. Як Седріка Сакса характеризує той факт, що він приймає у своєму домі пріора Еймера і норманського лицаря Бріана де Буагільбера?
7. Хто з присутніх на вечері виявив людяність по відношенню до єврея Ісака?
8. Хто дав бідному прочанину (Айвенго) багаті лицарські обладунки та коня?
9. Що було написано на щиті Айвенго?
10. Хто став королевою лицарського турніру?
11. Кого В. Скотт зобразив під ім’ям Локслі?
12. Виписати слова, які характеризують Айвенго на турнірі? Сміливий, пихатий, витривалий, хитрий, сильний, підступний, шляхетний, чемний, жадібний, скромний, егоїстичний.
Русский
5. Чей это портрет: «... оказался высоким, худым стариком с правильными чертами лица; орлиный нос, острые черные глаза, высокое, все в морщинах, лоб, длинные седые волос и борода производили хорошее впечатление »?
6. Как Седрика Сакса характеризует тот факт, что он принимает в своем доме приора Эймер и норманнского рыцаря Бриана де Буагильбера?
7. Кто из присутствующих на вечере обнаружил человечность по отношению к еврея Исаака?
8. Кто дал бедному паломнику (Айвенго) богатые рыцарские доспехи и коня?
9. Что было написано на щите Айвенго?
10. Кто стал королевой рыцарского турнира?
11. Кого В. Скотт изобразил под именем Локсли?
12. Выписать слова, которые характеризуют Айвенго на турнире? Смелый, напыщенный, выносливый, хитрый, сильный, коварный, благородный, вежливый, жадный, скромный, эгоистичен.
В повести «Гранатовый браслет» деталь становится причиной развязки мучительной любовной истории, продолжавшейся более восьми лет. Браслет, подаренный главной героине – Вере Николаевне, становится символом огромной любви мелкого чиновника Желткова, отдавшего любимой женщине последние, что у него было. Кроме того, данная деталь также символизирует смерть: княгиня сравнивает подарок Желткова с кровью, и сам автор сравнивает пять гранатов браслета с кровавыми алыми огнями.А.И. Куприн в своих повестях достаточно широко использует детали, как внешние, так и психологические. За счет этого писателю удается в небольшом по объему произведении достаточно подробно отобразить героя в значительные и важные идейные моменты, его внутренний мир, а также показать широкую картину жизни.
добрий молодець, славний город, старий дуб, чисте поле, ворон чорний, сонце красне, місяць ясний, буйна голова, стріла калена, тятива шовкова, ліси темні, добрий кінь, Русь свята, мурзи погані Епічна речитативна пісня княжих часів — билина, втративши музичний супровід, залишила в собі, проте, ознаки того, що колись виконувалася під музику. Вона й досі звучить, як пісня, завдяки використанню типових для фольклору художніх засобів. Яких саме? Зазвичай у билинах рядки віршів завжди мають однакову кількість наголосів, хоча кількість складів у них може бути різна. Перший наголос найчастіше падає на третій склад від початку, а останній — на третій від кінця. Наголоси в середині рядків вільні. Таким чином автори билин наближали билинний вірш до ритмізованої прози. Щоб зберегти ритмомелодику билини, часто під час виконання розтягувалися слова, переміщувалися наголоси. Повтори на і плавного, урочистого, повільного звучання: Під город, під Чернігів під’їжджав. Під городом, під Черніговом, Не ворон чорний небо укриває Не туман налягає, Стоїть сила-силенная… Сталі епітети — «ворон чорний», «сонце красне», «місяць ясний», «Русь свята», «мурзи погані» — налаштовують слухача на певне сприйняття героя, події, створюють настрій. Велику роль у створенні образа головного героя відіграють епітети: Ілля Муромець — «добрий молодець», його називають «старим (отже, досвідченим) козаком», князь звертається до Іллі: «Добрий молодче». Для створення образу билинного богатиря використовується гіпербола. Наприклад, Ілля Одною рукою коня тримає, Другою рукою дуба рве. Дуби рве самі коренистії Та мости мостить, Шлях укладає та все прямоїжджий. Уповільнює оповідь, робить її урочистою використання звертань: Невже ж ти, коню мій богатирський, По темних лісах зо мною не їжджав… Особливого звучання билині надають зачин і кінцівка: Гей, у славному та у городі у Муромлі, Та у тому селі та Карачарові Гей, то не старий дуб к землі нагинається, Ой то добрий молодець Ілля Муромець Батьку-матері уклоняється… Тут-то славному козаку Іллі Муромцю Славу співаютя По всім землям, По всім ордам, Однині і довіка, А вам на многі літа! Названі ознаки билини свідчать про своєрідність цього давнього епічного жанру, який існує декілька століть. Сам час його відшліфовував, визначав традиційні художні засоби, зробив його незабутнім. Читаючи билину, можна в уяві поринути в минуле, торкнутися джерел нашої літератури, почути голоси наших предків.