Енгельгардт віддав мене на чотири роки «разных живописных дел цеховому мастеру, некоему Ширяеву». Я брав участь в оздобленні приміщень сенату і синоду. Мені все цікаво. Петербург – величезне місто, я бував у різних митців.
Іван Сошенко. Одного разу в Літньому саду я побачив цього юнака, що перемальовував статуї. Познайомив його з видатними діячами російської й української культур: Карлом Брюлловим, Василем Григоровичем, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою. Друзі вирішили визволити його з кріпацтва. Для цього вони розіграли в лотерею портрет В.Жуковського (демонстрація портрета В. Жуковського), написаний К.Брюлловим, і за 2 500 крб. викупили Тараса у поміщика. Це сталося 22 квітня 1838 року.
Тарас Шевченко. Я був щасливий, на деякий час в мене навіть вселився світський біс. Але мене тягло малювати. Я вчився. Невдовзі рада Академії мистецтв нагородила мене трьома срібними медалями за картини.
Все частіше захоплювала мене література. Перші твори мої опублікував Є.Гребінка, а пізніше, 1840 року, я написав 8 творів і об’єднав назвою «Кобзар».
3.Учень виступає із самостійно підготовленим повідомленням.
Історія написання та видання вірша «Думка» («Тече вода в синє море…»).
Є. Гребінка в листі до Г.Ф. Квітки-Основ’яненка від 18 листопада 1838 р. про передання Шевченком творів для публікації в альманасі «Ластівка»: «Він мені дав гарних стихів на збірник». Автограф не відомий. У кінці 1838 року Шевченко передав Є. Гребінці текст вірша разом з кількома іншими творами для публікації в альманасі «Ластівка».
У першодруці вірш помилково приєднано до поезії «На вічку пам'ять Котляревському». У складальному рукопису «Ластівки» ці вірші містились як окремі твори: під поезією «На вічну пам'ять Котляревському» рукою переписувача було написано: «Т. Шевченко», вірш «Тече вода в синє море…» поет підписав власноручно: «Т. Шевченко».
Теорія літератури. Запис до літературознавчого словничка.
Ліричний твір – художній твір, у якому через образ ліричного героя висловлюються авторські думки, емоції, почуття..Виразне читання.
Учитель, а потім кілька учнів виразно читають вірш «Думка» («Тече вода в синє море…».Складання паспорта вірша.
Антите́за, антитезис (др.-греч. ἀντίθεσις — противоположение от ἀντί — против + θέσις — тезис) — риторическое противопоставление текста, стилистическая фигура контраста в художественной или ораторской речи, заключающаяся в резком противопоставлении понятий, положений, образов, состояний, связанных между собой общей конструкцией или внутренним смыслом[1]. Автор мечтал и в своих произведениях. В «Алых парусах» он задает вопрос: «В чем секрет человеческого счастья? … Ведь алый цвет говорит куда больше, чем красный: он наполнен романтикой, какой-то тайной, страстью, он манящий, а не агрессивно-вызывающий и простой, как.. Скажу вам по секрету, Ей только там и место. Лонгрен. И ты говоришь, что моя Мария в раю? Эгль. Сдаётся мне, что это именно так, дружище. … Хин Меннерс. Обжора! Эй красный нос, а ты о чём думаешь? Кучерявый с красным носом. Я думаю о куриных крылышках… Ассоль говорила с теми, кого понимала и видела. -- "Здравствуй, больной, -- сказала она лиловому ирису, пробитому до дыр червем. -- Необходимо посидеть … Вы видели, что привезен красный шелк; из него под руководством парусного мастера Блента смастерят "Секрету" новые паруса.
Енгельгардт віддав мене на чотири роки «разных живописных дел цеховому мастеру, некоему Ширяеву». Я брав участь в оздобленні приміщень сенату і синоду. Мені все цікаво. Петербург – величезне місто, я бував у різних митців.
Іван Сошенко. Одного разу в Літньому саду я побачив цього юнака, що перемальовував статуї. Познайомив його з видатними діячами російської й української культур: Карлом Брюлловим, Василем Григоровичем, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою. Друзі вирішили визволити його з кріпацтва. Для цього вони розіграли в лотерею портрет В.Жуковського (демонстрація портрета В. Жуковського), написаний К.Брюлловим, і за 2 500 крб. викупили Тараса у поміщика. Це сталося 22 квітня 1838 року.
Тарас Шевченко. Я був щасливий, на деякий час в мене навіть вселився світський біс. Але мене тягло малювати. Я вчився. Невдовзі рада Академії мистецтв нагородила мене трьома срібними медалями за картини.
Все частіше захоплювала мене література. Перші твори мої опублікував Є.Гребінка, а пізніше, 1840 року, я написав 8 творів і об’єднав назвою «Кобзар».
3.Учень виступає із самостійно підготовленим повідомленням.
Історія написання та видання вірша «Думка» («Тече вода в синє море…»).
Є. Гребінка в листі до Г.Ф. Квітки-Основ’яненка від 18 листопада 1838 р. про передання Шевченком творів для публікації в альманасі «Ластівка»: «Він мені дав гарних стихів на збірник». Автограф не відомий. У кінці 1838 року Шевченко передав Є. Гребінці текст вірша разом з кількома іншими творами для публікації в альманасі «Ластівка».
У першодруці вірш помилково приєднано до поезії «На вічку пам'ять Котляревському». У складальному рукопису «Ластівки» ці вірші містились як окремі твори: під поезією «На вічну пам'ять Котляревському» рукою переписувача було написано: «Т. Шевченко», вірш «Тече вода в синє море…» поет підписав власноручно: «Т. Шевченко».
Теорія літератури. Запис до літературознавчого словничка.
Ліричний твір – художній твір, у якому через образ ліричного героя висловлюються авторські думки, емоції, почуття..Виразне читання.
Учитель, а потім кілька учнів виразно читають вірш «Думка» («Тече вода в синє море…».Складання паспорта вірша.