Евгений Николаевич - один из главных героев рассказа Астафьева «Фотография, на которой меня нет», очень уважаемый человек. Имеет ребёнка и жену, тоже учительницу.
Его уважают за то, что у него можно спросить совет в любое время, за то, что здоровается со всеми, не пьёт. Вместе со своей женой они устраивают танцы в клубе, ставят пьесы. Деревенские жители любят делать ему подарки инкогнито, то дров ночью навалят около дома, то молоко оставят у него в доме. Также он самый почётный гость на свадьбе.
Он практически создал школу с нуля – было только здание, и то не совсем подходящее. Вместе с учениками, он снёс перегородки, чтобы получилось большое помещение. Затем, он собрал весь ненужный хлам с чердаков и отвёз его в город, где на вырученные деньги купил тетради, карандаши, краски. Также он вытребовал в городе учебники. На свои собственные деньги изготовил парты и стулья.
Он был защитником своих учеников. Однажды в лесу к ним выползла змея, он испугался за детей и бросился за неё, хотя дети были к ним привычные и не боялись, а он видел змею в первый раз.
Дія відбувається в Долині Мумі-тролів. Кожен із казкових персонажів має якісь чарівні риси. Наприклад, Мумі-троль, його Мама і Тато зовні нагадують смітних бегемотиків, але вони не є ними насправді. Хропусі (Хропся і Хропусь) від хвилювання здатні змінювати своє забарвлення. Разом з тим персонажі Т. Янсон наділені реальними рисами характеру, які дають змогу читачам упізнати в цих казкових героях людей. У будинку мумі-тролів завжди дружно та весело, пахне оладками з малиновим варенням, ніхто нікого не повчає, усі уважні один до одного. У казковому домі живе любов, про яку не говорять, але яка відчувається в кожному доброму слові й учинках заради інших. Якщо комусь сумно або в когось трапилася біда, мумі-тролі та їхні друзі вирішують проблему спільно, але водночас не порушують право кожного на особисте життя, не вимагаючи зайвих пояснень.
У творі утверджується образ дому, який би хотілося мати всім — теплого, затишного, дружного, веселого. У сімейних стосунках, що існують поміж мумі-тролями, утверджуються цінності, які потрібні кожному: повага до Мами, котра всіх любить і про всіх дбає; авторитет Тата, слово якого є законом для дітей; свобода й право дітей на свої інтереси і разом з тим їхня відповідальність за все, що відбувається в родині.
У сюжеті повісті «Капелюх Чарівника» одна чарівна подія нанизується на іншу. Протягом оповіді навіть серце злого Чарівника пом’якшується,
І він порадував усіх своїми дивами. Повість завершується веселим бенкетом на честь знаходження Маминої торбинки, яскравим феєрверком і фокусами Чарівника. Згодом усе стихає... Мама і Мумі-троль повертаються до своєї домівки... І ми розуміємо, що в тому домі живе справжня родина!
Объяснение:
Евгений Николаевич - один из главных героев рассказа Астафьева «Фотография, на которой меня нет», очень уважаемый человек. Имеет ребёнка и жену, тоже учительницу.
Его уважают за то, что у него можно спросить совет в любое время, за то, что здоровается со всеми, не пьёт. Вместе со своей женой они устраивают танцы в клубе, ставят пьесы. Деревенские жители любят делать ему подарки инкогнито, то дров ночью навалят около дома, то молоко оставят у него в доме. Также он самый почётный гость на свадьбе.
Он практически создал школу с нуля – было только здание, и то не совсем подходящее. Вместе с учениками, он снёс перегородки, чтобы получилось большое помещение. Затем, он собрал весь ненужный хлам с чердаков и отвёз его в город, где на вырученные деньги купил тетради, карандаши, краски. Также он вытребовал в городе учебники. На свои собственные деньги изготовил парты и стулья.
Он был защитником своих учеников. Однажды в лесу к ним выползла змея, он испугался за детей и бросился за неё, хотя дети были к ним привычные и не боялись, а он видел змею в первый раз.
У творі утверджується образ дому, який би хотілося мати всім — теплого, затишного, дружного, веселого. У сімейних стосунках, що існують поміж мумі-тролями, утверджуються цінності, які потрібні кожному: повага до Мами, котра всіх любить і про всіх дбає; авторитет Тата, слово якого є законом для дітей; свобода й право дітей на свої інтереси і разом з тим їхня відповідальність за все, що відбувається в родині.
У сюжеті повісті «Капелюх Чарівника» одна чарівна подія нанизується на іншу. Протягом оповіді навіть серце злого Чарівника пом’якшується,
І він порадував усіх своїми дивами. Повість завершується веселим бенкетом на честь знаходження Маминої торбинки, яскравим феєрверком і фокусами Чарівника. Згодом усе стихає... Мама і Мумі-троль повертаються до своєї домівки... І ми розуміємо, що в тому домі живе справжня родина!