В фольклорном образе Пугачева легко обнаруживается его историческая основа. В преданиях исторически правдиво зафиксированы основное направление борьбы — против бар-помещиков, дворян-заводчиков, царских чиновников, и социальный смысл ее — за трудовой народ и его интересы. Определяющей чертой образа является тесная связь с народом. Если «вольные люди» в своей одиночной борьбе против эксплуататоров пользуются, главным образом, моральной поддержкой трудового народа, если Ермак (и даже Степан Разин) народных преданий опираются на сравнительно небольшую количественно «вольницу» , «дружину» , то Пугачев в своих действиях опирается на значительно более широкие народные массы, которые не только морально поддерживают его, но и активно действуют сами. Пугачев — предводитель восставшего народа.
Головним персонажам повісті «Дорогою ціною» притаманне прагнення свободи, причому свобода має для них настільки важливе значення, що вони ладні віддати за неї будь-що. Бажання не тільки формальної свободи дій, а й бажання мати свободу вибору, духовну свободу властиве Остапові та Соломії.
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.
В фольклорном образе Пугачева легко обнаруживается его историческая основа. В преданиях исторически правдиво зафиксированы основное направление борьбы — против бар-помещиков, дворян-заводчиков, царских чиновников, и социальный смысл ее — за трудовой народ и его интересы. Определяющей чертой образа является тесная связь с народом. Если «вольные люди» в своей одиночной борьбе против эксплуататоров пользуются, главным образом, моральной поддержкой трудового народа, если Ермак (и даже Степан Разин) народных преданий опираются на сравнительно небольшую количественно «вольницу» , «дружину» , то Пугачев в своих действиях опирается на значительно более широкие народные массы, которые не только морально поддерживают его, но и активно действуют сами. Пугачев — предводитель восставшего народа.
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.