Прометей – титан. Син Феміди (богиня справедливості і правосуддя) та Іапета
Прометей Допоміг Зевсу стати до влади, опікувався людьми: “навчив їх будувати житла, плавати на човнах, напинати вітрила, полювати лісову звірину, приручати тварин, запріг у ярмо дикого бика, приборкав вільного коня, і ті стали вірними помічниками людини; навчив лікуватися цілющим зіллям, знаходити путь по зорях і лету птахів, навчив добувати із землі мідь, золото й срібло та користуватися щедрими дарами природи”; допоміг людям укласти угоду з богами, викрав вогонь, “навчив людей приборкувати вогонь, топити мідь, кувати зброю, і люди стали дужчі, сміливіші, вони вже не схилялися покірно перед своєю долею”; “вони навчилися думати і тоді, мабуть уперше відчули себе людьми”; гордо зносить покарання Зевса – “страшні мої муки, та я не зрікаюся свого вчинку!” Риси характеру Прометея Могутній, сміливий, розумний, благородний, кмітливий, гордий, непохитний, шляхетний, мужній
Цей відчайдушний пройдисвіт і бездомний волоцюга Еней не молодий: його син від першого шлюбу Іул — юнак, «військо-ватажок начальний». Проте Еней перебуває в самому розквіті сил, бо в південних країнах одружуються дуже рано: дівчата — в 12–14 років, хлопці — в 14–15, нерідко і раніше Прямий, як сосна, величавий, Бувалий, здатний, тертий, жвавий, Такий, як був Нечеса-князь, На нього всі баньки п’ялили, І сами вороги хвалили, Його любив всяк — не боявсь. Риси характеру Енея 1. Позитивні: а) сміливість і відчайдушність; б) завзятість і розсудливість; в) відвага і хоробрість; г) близькість до народу; д) простота і щирість; е) уміння швидко орієнтуватися в обстановці; є) критичне ставлення до самодержавства, панства. 2. Негативні: а) легковажність і безжурність; б) нестійкість і непослідовність; в) пристрасть до хмільних напоїв; г) боягузливість і безпорадність. Образ Енея “Енеїда” Котляревського Еней у поемі — козацький ватажок, «моторний і завзятіший од всіх бурлак», гульвіса, що легко зводить жінок і так само легко їх кидає без жодних докорів сумління. Еней полюбляє горілку, але п’є лише від нудьги («Еней тоді купався в бразі»); він сміливий і відчайдушний, але за розвагами та пиятикою він забуває навіть про мету свого життя, начертану на скрижалях небесних,— побудувати нове царство, і Зевс мусить не дуже чемно нагадувати йому про це. Побратимів собі він вибирав не по силі розуму чи відвазі, а по тому, хто міг більше випити. Не раз автор говорив, що Еней був «п’яний до втрати людської подоби, а потім мучився на похмілля, але, легковажний і безпечний, він і не подумав змінити б життя. З похмілля у Енея «опухли очі, як в сови, і весь обдувся, як барило» Вдача Енея дуже суперечлива — він може бути «хлопець хоть куди козак», а може бути боягузом і плаксієм. Але такого героя вимагав стиль бурлеску, і автор з великою теплотою ставиться до свого героя:
Ая грамматика зарубежная краткие содержания сочинения по картинам сочинения на свободную тему современная краткие изложения home » сочинения по » лермонтов михаил » образ царя ивана васильевича в поэме лермонтова «песня про царя ивана васильевича, молодого опричника и удалого купца калашникова» образ царя ивана васильевича в поэме лермонтова «песня про царя ивана васильевича, молодого опричника и удалого купца калашникова» 17 декабрь 2009 в поэме м.ю. лермонтова «песня про царя ивана васильевича, молодого опричника и удалого купца калашникова» изображена эпоха ивана грозного, времена опричнины. одним из центральных персонажей поэмы является царь иван васильевич. именно он вершит судьбы людей, казнит или милует. в первой главе поэмы описывается царский пир: и пирует царь во славу божию, в удовольствие свое и веселие. образ ивана грозного охарактеризован ярко: он то улыбается, наливая лучшего вина опричникам, то хмурится, когда видит, что его любимый слуга кирибеевич не весел, то щедр, узнав о любовной тоске молодого опричника. на москве-реке сходятся лучшие удалые бойцы на кулачный бой, чтобы «потешить царя своего батюшку», среди них два серьезных противника: молодой опричник кирибеевич и удалой купец калашников. гнев ивана грозного, увидевшего смерть своего верного слуги, ужасен: …топнул о землю и нахмурил брови черные; повелел он схватить удалова купца и его пред лицо свое. но степан парамонович калашников не боится гнева царского, так как его дело правое: он защищает честь своей семьи. иван васильевич уважает решение купца не говорить причину, по которой он «вольной волею» убил опричника кирибеевича. милость царская отныне распространяется на семью калашникова: молодую жену и сирот твоих из казны моей я , твоим братьям велю от сего же дня по всему царству широкому торговать безданно, беспошлинно. но сам купец должен погибнуть, и тут жестокость ивана грозного не знает границ: а ты сам ступай, детинушка, на высокое место лобное, сложи свою буйную головушку. я топор велю наточить-навострить… таким образом, в поэме «песня про царя ивана васильевича, молодого опричника и удалого купца калашникова» изображен противоречивый образ царя: с одной стороны – веселого и щедрого, а с другой – жестокого и коварного. образ царя ивана васильевича в поэме м.ю. лермонтова «песня про царя ивана васильевича, молодого опричника и удалого купца калашникова» (2 вариант)
Прометей – титан. Син Феміди (богиня справедливості і правосуддя) та Іапета
Прометей Допоміг Зевсу стати до влади, опікувався людьми: “навчив їх будувати житла, плавати на човнах, напинати вітрила, полювати лісову звірину, приручати тварин, запріг у ярмо дикого бика, приборкав вільного коня, і ті стали вірними помічниками людини; навчив лікуватися цілющим зіллям, знаходити путь по зорях і лету птахів, навчив добувати із землі мідь, золото й срібло та користуватися щедрими дарами природи”; допоміг людям укласти угоду з богами, викрав вогонь, “навчив людей приборкувати вогонь, топити мідь, кувати зброю, і люди стали дужчі, сміливіші, вони вже не схилялися покірно перед своєю долею”; “вони навчилися думати і тоді, мабуть уперше відчули себе людьми”; гордо зносить покарання Зевса – “страшні мої муки, та я не зрікаюся свого вчинку!” Риси характеру Прометея Могутній, сміливий, розумний, благородний, кмітливий, гордий, непохитний, шляхетний, мужній
Цей відчайдушний пройдисвіт і бездомний волоцюга Еней не молодий: його син від першого шлюбу Іул — юнак, «військо-ватажок начальний». Проте Еней перебуває в самому розквіті сил, бо в південних країнах одружуються дуже рано: дівчата — в 12–14 років, хлопці — в 14–15, нерідко і раніше Прямий, як сосна, величавий, Бувалий, здатний, тертий, жвавий, Такий, як був Нечеса-князь, На нього всі баньки п’ялили, І сами вороги хвалили, Його любив всяк — не боявсь. Риси характеру Енея 1. Позитивні: а) сміливість і відчайдушність; б) завзятість і розсудливість; в) відвага і хоробрість; г) близькість до народу; д) простота і щирість; е) уміння швидко орієнтуватися в обстановці; є) критичне ставлення до самодержавства, панства. 2. Негативні: а) легковажність і безжурність; б) нестійкість і непослідовність; в) пристрасть до хмільних напоїв; г) боягузливість і безпорадність. Образ Енея “Енеїда” Котляревського Еней у поемі — козацький ватажок, «моторний і завзятіший од всіх бурлак», гульвіса, що легко зводить жінок і так само легко їх кидає без жодних докорів сумління. Еней полюбляє горілку, але п’є лише від нудьги («Еней тоді купався в бразі»); він сміливий і відчайдушний, але за розвагами та пиятикою він забуває навіть про мету свого життя, начертану на скрижалях небесних,— побудувати нове царство, і Зевс мусить не дуже чемно нагадувати йому про це. Побратимів собі він вибирав не по силі розуму чи відвазі, а по тому, хто міг більше випити. Не раз автор говорив, що Еней був «п’яний до втрати людської подоби, а потім мучився на похмілля, але, легковажний і безпечний, він і не подумав змінити б життя. З похмілля у Енея «опухли очі, як в сови, і весь обдувся, як барило» Вдача Енея дуже суперечлива — він може бути «хлопець хоть куди козак», а може бути боягузом і плаксієм. Але такого героя вимагав стиль бурлеску, і автор з великою теплотою ставиться до свого героя: