Дед рассказчика, дьячка по имени Фома, нашел у себя в огороде заколдованное место, где ни ноги не шли-не танцевали и ничего путного не росло.
Однажды, веселясь с проезжими чумаками, дед начал плясать на заколдованном месте, а ноги не пляшут. Он в сердцах и пожелал сатане за его проделки подавиться гнилой дыней, и тут же оказался в незнакомом месте, вроде как у попа в огороде, а в стороне у дороги могилка со свечкой, указывающая на закрытый клад. Несколько раз дед ходил клад откапывать, а сатана его манил, кружил и пугал разными голосами. Но открыл всё-таки дед котёл с кладом и принёс его домой, обещая внукам сытую и богатую жизнь. А когда окрыли котёл, там вместо золотых монет оказался мусор.
С тех пор дед сам никаким чертям не верит и внукам наказал не верить, а заколдованное место огородил и стал сливать туда мусор.
Головним персонажам повісті «Дорогою ціною» притаманне прагнення свободи, причому свобода має для них настільки важливе значення, що вони ладні віддати за неї будь-що. Бажання не тільки формальної свободи дій, а й бажання мати свободу вибору, духовну свободу властиве Остапові та Соломії.
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.
Однажды, веселясь с проезжими чумаками, дед начал плясать на заколдованном месте, а ноги не пляшут. Он в сердцах и пожелал сатане за его проделки подавиться гнилой дыней, и тут же оказался в незнакомом месте, вроде как у попа в огороде, а в стороне у дороги могилка со свечкой, указывающая на закрытый клад. Несколько раз дед ходил клад откапывать, а сатана его манил, кружил и пугал разными голосами. Но открыл всё-таки дед котёл с кладом и принёс его домой, обещая внукам сытую и богатую жизнь. А когда окрыли котёл, там вместо золотых монет оказался мусор.
С тех пор дед сам никаким чертям не верит и внукам наказал не верить, а заколдованное место огородил и стал сливать туда мусор.
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.