Более полувека иван сергеевич тургенев находился в центре общественной и духовной жизни россии и западной европы и «в течение всего этого времени… стремился… воплотить в надлежащие типы… быстро изменявшуюся людей культурного слоя, который преимущественно» служил «предметом» его «наблюдений» . тургенев много сделал для сближения и западноевропейской культуры. нельзя без любви относиться к родному языку. человек, не уважающий свой язык, сам не достоин уважения - это как не любить свою родину, свой город, свою улицу, свой дом и своих родных. родной язык тургеневу «во дни сомнений» и «тягостных раздумий о судьбах … родины» . в языке писатель видел «поддержку» и «опору» во всем, что касалось родной стороны. тургенев высоко ценит красоту и величие языка, называет его «великим» , «могучим» , «правдивым» и «свободным» . я думаю, что похожие чувства тургенев испытывал и к великому народу - тоже могучему, смелому, любящему правду и свободу. язык для тургенева не просто «средство к выражению мы ли» , но сама мысль. в языке народа — весь богатейший мир е: понятий, его миросознание, отображение духовной сущности ч ловека, которая возвышает личность над бессмысленностью пр родного бытия. к языку тургенев обращался за поддержкой в своих сомн ниях и поисках. совершенство и богатство языка бы. для него доказательством духовного здоровья и величия наро, д «во дни сомнений, во дни тягостных раздумий о судьбах моей родины, — ты один мне поддержка и опора, о великий, могучий, правдивый и свободный язык! не будь тебя — как не впасть в отчаяние при виде всего, что совершается дома? но нельзя верить, чтобы такой язык не был дан великому народу! » перед самым концом жизни тургенев вновь ищет и обретает опору в мыслях о языке. это стихотворение завершало цикл «стихотворений в прозе» — самое совершенное, истинный шедевр мастера, итог итогов — « язык» . читая стихотворение, понимаешь силу великой любви писателя к родине, ее народу, гордость за принадлежность к россии. эту любовь тургенев завещал и нам, современным читателям его произведений, и в первую очередь его стихотворений о природе, любви, красоте.
Кому О. Гаврош присвятив повість «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу»? (Антону Копинцю, який записав історію про Івана Силу) 2. На якому виді транспорту Іван прибув до столиці? (На поїзді) 3. Як звали малого, що утікав від крамарів? (Міхал Голий з Привокзальної) 4. Яку роботу порадив хлопець Івану Силі? (Вантажити вагони) 5. Що згадував Іван, лежачи на дерев'яному ліжку? (Згадував рідні гори, батьків, домашні страви, свою кирпату сусідку.) 6. Яка була оплата за вантаж мішків? (Одна монета за 50 кг вантажу.) 7. Як звали знаменитого бійця атракціону? (Велет) 8. Хто переміг у двобої Велета та Івана Сили? (Іван Сила.) 9. Хто зацікавився Іваном після двобою? (Доктор Брякус). 10. Де очікував Міха свого товариша Івана, поки той обідав у доктора Брякуса? (На яблуні біля дворую) 11. Ким виявився доктор Брякус? (Тренером) 12. Що запропонував доктор Брякус молодому силачеві? (Запропонував тренувати його, ще й платити при цьому гроші.
Объяснение:
Кому О. Гаврош присвятив повість «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу»? (Антону Копинцю, який записав історію про Івана Силу) 2. На якому виді транспорту Іван прибув до столиці? (На поїзді) 3. Як звали малого, що утікав від крамарів? (Міхал Голий з Привокзальної) 4. Яку роботу порадив хлопець Івану Силі? (Вантажити вагони) 5. Що згадував Іван, лежачи на дерев'яному ліжку? (Згадував рідні гори, батьків, домашні страви, свою кирпату сусідку.) 6. Яка була оплата за вантаж мішків? (Одна монета за 50 кг вантажу.) 7. Як звали знаменитого бійця атракціону? (Велет) 8. Хто переміг у двобої Велета та Івана Сили? (Іван Сила.) 9. Хто зацікавився Іваном після двобою? (Доктор Брякус). 10. Де очікував Міха свого товариша Івана, поки той обідав у доктора Брякуса? (На яблуні біля дворую) 11. Ким виявився доктор Брякус? (Тренером) 12. Що запропонував доктор Брякус молодому силачеві? (Запропонував тренувати його, ще й платити при цьому гроші.