Великого розвитку в I - II століттях нашої ери отримали освіта й наука
У Римі і багатьох провінційних центрах було зорганізовано навчання для дітей. Так, приватні вчителі або у себе вдома, або в громадських місцях, або просто у садах збирали групи дітей і за плату навчали їх читати, писати і рахувати. Це відбувалося так: вчитель вимовляв букви і слова, а учні повторювали їх вголос, потім він на навощеній дощечці писав букви і слова, а учні списували їх. У подібних початкових школах вчилися діти віком від 7 до 12 років.
Наступною ланкою освіти була "граматика", де курс навчання тривав чотири роки. Приміщення таких шкіл прикрашалися погруддями письменників і філософів. Тут учні читали і коментували уривки з творів поетів і письменників, робили письмові вправи. Грецька і латинська літератури вивчалися як окремі предмети. Досягши 36 років, учні переходили до школи "риторики", яку можна порівняти із сучасною вищою школою.
Подібні школи користувалися великою популярністю, оскільки, незважаючи на посилення імператорської влади, в країні продовжувало цінуватися мистецтво красномовства. Самі імператори надавали кошти на утримання шкіл латинської і грецької риторики. "Ритори" – вчителі красномовства були частими гостями в маєтках аристократії. Вони вчили своїх слухачів мистецтву побудови фраз, вишуканості мови, організовували змагання слухачів, переможцям, як правило, дарували книгу.
«Борьба за огонь» – историко-приключенческий роман французского писателя Жозефа Анри Рони-старшего. Впрочем, некоторые издатели и литературные критики относят его к жанру фантастических произведений. Здесь нет никакого парадокса. Роман впервые вышел в печать в 1909 году и тогда мог, несомненно, считаться научно достоверным историческим романом. Жозеф Рони-младший подробно и в полном соответствии с тогдашними научными воззрениям в области антропологии и палеонтологии описывает быт, нравы и внешность доисторических обитателей планеты. Его описания пещерного медведя, льва и мамонта весьма интересны. С тех пор наука продвинулась далеко вперед, и роман, как научно достоверное произведение, устарел. Почему же это произведение не потеряло своей популярности и выдерживает все новые издания на разных языках, а также экранизации? Конечно, благодаря таланту и мастерству автора. Ведь читателю, в общем, все равно, к какому жанру относится роман: к историческому или фантастическому. Мы с удовольствием читаем романы в стиле фэнтази, а их трудно упрекнуть в исторической достоверности. «Жизнь и удивительные приключения Робинзона Крузо» Даниеля Дефо тоже относили к жанру литературной мистификации, что только добавило ему популярности. Роман «Борьба за огонь» увлекателен и интересен, а это главное. С первой и до последней строчки романа мы с интересом следим за странствиями и приключениями главных героев. Мы сопереживаем им и восхищаемся мужеством доисторических охотников. Только представьте себя в огромном и незнакомом мире, полном опасностей и страшных врагов. Именно так чувствуют себя Нао и его друзья. Следя за их приключениями, читатель видит драматичную историю освоения огня человеком. Этот первый шаг от дикого животного, поедающего сырое мясо, к человеку современному. Нао, главному герою романа, присущи такие качества, как жалость и сострадание, что делает его непохожим на остальных дикарей. Он, также, более смышлен, нежели его соплеменники. Рони-старшему удалось написать прекрасное произведение, которое читает и перечитывает не одно поколение.
Великого розвитку в I - II століттях нашої ери отримали освіта й наука
У Римі і багатьох провінційних центрах було зорганізовано навчання для дітей. Так, приватні вчителі або у себе вдома, або в громадських місцях, або просто у садах збирали групи дітей і за плату навчали їх читати, писати і рахувати. Це відбувалося так: вчитель вимовляв букви і слова, а учні повторювали їх вголос, потім він на навощеній дощечці писав букви і слова, а учні списували їх. У подібних початкових школах вчилися діти віком від 7 до 12 років.
Наступною ланкою освіти була "граматика", де курс навчання тривав чотири роки. Приміщення таких шкіл прикрашалися погруддями письменників і філософів. Тут учні читали і коментували уривки з творів поетів і письменників, робили письмові вправи. Грецька і латинська літератури вивчалися як окремі предмети. Досягши 36 років, учні переходили до школи "риторики", яку можна порівняти із сучасною вищою школою.
Подібні школи користувалися великою популярністю, оскільки, незважаючи на посилення імператорської влади, в країні продовжувало цінуватися мистецтво красномовства. Самі імператори надавали кошти на утримання шкіл латинської і грецької риторики. "Ритори" – вчителі красномовства були частими гостями в маєтках аристократії. Вони вчили своїх слухачів мистецтву побудови фраз, вишуканості мови, організовували змагання слухачів, переможцям, як правило, дарували книгу.
Объяснение:
СДЕЛАЙОТВЕТ ЛУЧШИМПочему же это произведение не потеряло своей популярности и выдерживает все новые издания на разных языках, а также экранизации? Конечно, благодаря таланту и мастерству автора. Ведь читателю, в общем, все равно, к какому жанру относится роман: к историческому или фантастическому. Мы с удовольствием читаем романы в стиле фэнтази, а их трудно упрекнуть в исторической достоверности. «Жизнь и удивительные приключения Робинзона Крузо» Даниеля Дефо тоже относили к жанру литературной мистификации, что только добавило ему популярности. Роман «Борьба за огонь» увлекателен и интересен, а это главное.
С первой и до последней строчки романа мы с интересом следим за странствиями и приключениями главных героев. Мы сопереживаем им и восхищаемся мужеством доисторических охотников. Только представьте себя в огромном и незнакомом мире, полном опасностей и страшных врагов. Именно так чувствуют себя Нао и его друзья. Следя за их приключениями, читатель видит драматичную историю освоения огня человеком. Этот первый шаг от дикого животного, поедающего сырое мясо, к человеку современному. Нао, главному герою романа, присущи такие качества, как жалость и сострадание, что делает его непохожим на остальных дикарей. Он, также, более смышлен, нежели его соплеменники. Рони-старшему удалось написать прекрасное произведение, которое читает и перечитывает не одно поколение.