Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
Нам не понять никогда того, что было после войны. Только и остаётся, что непопулярные фильмы и один спектакль-легенда, который не сходит со сцены МДТ вот уже 25 лет. В додинских «Братьях и сёстрах» сказано о многом. В фильме Евгения Ташкова «Уроки французского» - о детстве, о хлебе и молоке. Мы должны знать нашу историю, должны знать, как жили люди после войны (ведь они до сих пор – наши современники). Ташков вслед за Распутиным рассказывает историю добросердечия. Готов ли сейчас учитель ребенка? Ведь есть дети, которых надо жалеть. Я таких учителей, к сожалению, почти не встречал. Вот бы «Уроки французского» показывать в педагогических вузах…Два идеальных попадания в роли – 12-летний детдомовец Миша Егоров, как это часто бывает у детей, переигрывает многих профессиональных актёров. В роли учительницы – Евгения Ташкова. Даже не удивился, когда прочёл её воспоминания: «По ходу сюжета нам нужно было играть на деньги, я не умела этого делать, как, впрочем, и Миша. Ну вы знаете, дети быстро учатся. Мы вживую играли в самой картине, как получалось, так и снимали. Невозможно было предугадать, куда полетит монетка. Иногда потихонечку бьешь, а она летит Бог знает куда...»Это замечательно! Это видно в фильме, как они играют по-настоящему, как они смотрят друг на друга, какими настоящими глазами. Тут впору похвалить и сумевшего передать эту естественность оператора Владимира Нахабцева, снявшего, кстати, «Служебный роман», «Гараж» и многие другие наши шедевры. Жаль только, что фильм «Уроки французского» не так популярен. Интересно, читают ли еще этот рассказ в школе?
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.