Дайте відповіді на запитання за змістом повісті-казки "Місце для Дракона"!
1. З якою метою пан Лаврін їхав до Люботина?
2. Яким було його уявлення про дракона?
3. Чому пан Лаврін відмовився від меча Чорного лицаря і до баби?
4. Як його за це покарали?
5. Що розповів про дракона пустельник?
6. Як пустельник узявся рятувати дракона?
7. Який хитрий план придумав князь?
8. Що його найбільше здивувало при зустрічі з змієм?
9. Про що писав свої вірші дракон Грицько?
10. Як Грицько урятував свого наставника пустельника?
11. Що то йому подарував?
12. Чому дракон вирішив погодитись на пропозицію князя й дати себе вбити?
ответ:Рассказ читается на одном дыхании,Зощенко затронул злободневную тема,которая актуальна и в наши дни.Острая тема произведение-это вопиющие безобразия в больнице,которые творятся из года в год,и никто не пытается с этим бороться,боясь сделать ещё хуже.Грубость,на гране хамства,безразличие к больным и их страданиям,бездушие медицинских работников,для которых больные-это помеха для работы,абсурд,доведённый до предела. Идея рассказа-это попытка изменить систему абсурда к лучшему,обратить внимание общественности на актуальные проблемы.Зощенко очень тонко высмеивает проблему,читатели вместе с автором смеются над больничным абсурдом,возмущаются поведением врачей и мед персонала,сочувствуют больным.Произведение написано для взрослых и старшеклассников ,которым понятны сарказм и сатира автора.
І сниться Вітьці Горобцю дивний сон. Біжить куниця – голубі іскри розсипає, а він – за нею. А голубі іскри так і сиплються, і куниця аж спалахує дивним голубим сяйвом. На десятий день здоганяє голубу куницю. Ось-ось схопить її... І тільки руки а тут хтось як крикне: "Куди ж ти ото руками?! Іч, який швидкий!". А позаду пихтить Федько і хникає, що закохався, але не знає у кого.
...Уві сні Вітька так голосно кричав і так безладно розмахував руками, що зовсім сполошив матір, яка подумала, що в сина гарячка.
А ліки у матері були універсальні: гарячий пісок. Нагріла його швиденько, в торбинку засипала – і синові на живіт поклала, по доброті своїй не відаючи, що синові ще десять років бігти степами, бігти ярами, бігти лісами за голубою-голубою куницею.
Чи здожене він колись голубу куницю? Поживемо – побачимо.
Объяснение: