Даю 20 б!
Найдите и перечитайте описания портрета до сна Чарткова. Чем они отличаютя друг от друга? Чем вы объясните изменения в описании - изменениями самого портрета или восприятия Чарткова? Какую особенность портрета герой обнаружил на границе между явью и сном, какую - во сне? Можно ли объяснить причины, по которым он увидел такой сон, или они не объяснимы?
Відповідь:
Пояснення:Автор: Ліна Костенко. Рік написання: 1984 рік. Жанр: драматична поема. Літературний рід: ліро-драма. Тема: Зображення довгої дороги трьох козаків, яких везуть на страту, з проекцією розуміння цієї події в майбутньому. Ідея: Братня єдність і нескореність козацтва як основа для побудови міцної держави. Проблематика твору “Дума про братів Неазовських”: – зрада і відданість; – патріотизм; – боротьба серця і розуму; – милосердя і гордість; – безстрашність і боягузтво; – історична пам’ять; – уславлення героїв; – перетин минулого і майбутнього. “Дума про братів Неазовських” головні герої: Павлюк – гетьман нереєстрового козацтва, якого зрадила старшина. Томиленко – його споборник, старий уже чоловік. Сахно Черняк – молодий козак, один з нереєстровтх козаків, що став в оборону за гетьмана. Всі, хто їм стрічаються по дорозі – мати, дружина і двоє діточок Сахна; кобзар; двоє дядьків – один у сіряку, інший у кожусі. Проекція в майбутнє – сучасна жінка, перший програміст, другий програміст. “Дума про братів Неазовських” сюжет поеми Експозиція – Павлюк, Томиленко і Сахно Черняк їдуть возом попри українські села. Двоє перших сидять спиною до спини закуті у кайдани, третій – лежить на возі, руки скручені сирицею. Зав’язка – їдуть попри рідне село Сахна Черняка. Павлюк і Томиленко намагаються вмовити його стрибнути з воза і залишити їх. Він ще молодий – усе життя попереду, а вони вже готові й до смерті. Розвиток дії – згадують як сталась зрада. Після поразки під Кумейками, де полягло шість тисяч війська, козацька старшина пішла на поступки польському королю і видала для свого порятунку гетьмана і його соратника. Це вже не вперше Павлюка мають стратити – одного разу вже було таке, та король залюбувався справжнім лицарем і помилував його. Другого такого разу не буде. Томиленко і Павлюк продовжують наполягати на тому, щоб Сахно зістрибнув з возу і подався додому. Він відмовляється. Дорогою їм стрічається кобзар, який співає думу про братів Азовських. Їх було троє і вони дивом вирвались з полону з Азова. Двоє старших мали коні, а молодший йшов пішки. Жоден зі старших братів не захотів взяти з собою молодшого і тому він лишився сам в степу, де й загинув. Сахно не вірить, що таке могло бути насправді – хіба ж могли брати зрадити один одного? Кульмінація – проїжджають повз хату Сахна. Стоять його рідні – мати, дружина з двома діточками. Сахно знову відмовляється покинути віз. Він до кінця зі своїми братами. Якщо він їх лишить, то не зможе нормально жити, а пам’ятатиме свою зраду. Проекція в майбутнє, де жінка у парку читає історію з літописа про трьох козаків і дивується відданості Сахна Черняка. Двоє програмістів ставлять на екрані цю ж історію і також вражені від сміливості й щирості Сахна. Вони хочуть скласти думу й про нього, тому надають комп’ютерній програмі таке завдання. Розв’язка – врешті Павлюк скидає з воза Сахна, щоб він лишився живий. Сахно біжить за возом і просить його почекати. Йому з браттями краще.
Главные герои рассказа - родные по крови брат и сестра. Совсем недавно они остались сиротами: мама ушла из жизни от тяжелой болезни, а отец погиб на войне.
Митраша ⇒ "Ему было всего только десять лет с хвостиком..." - говорится в произведении. Несмотря на свой юный возраст, мальчик очень смышленый и самостоятельный. Быть таким его заставила жизнь: "После родителей все их крестьянское хозяйство досталось детям". Мальчик ухаживал за животными, вел хозяйство. Об этом персонаже можно сказать как о целеустремленном, добром и очень храбром. После смерти волка он стал героем своего села.
Настя ⇒ "Митраша был моложе сестры на два года". Это значит, что девочке было двенадцать. Она была старше брата, поэтому чувствовала за него ответственность. Девочка ласково относится к брату. Когда Митраша начинал нервничать, сестричка гладила его по голове и ласково улыбалась. Тогда он переставал сердиться и тоже расплывался в улыбке. Девочка очень нежная, добрая, ответственная и серьезная для своих лет.