Для тех, кто внимательно читал
1. как герда встретилась с маленькой разбойницей?
2. почему маленькая разбойница защитила герду?
3. опиши разбойничий замок. как ты думаешь, хорошо ли
жилось в нем маленькой разбойнице?
4. как герде удалось узнать о том, где находится кай?
5. почему разбойница отпустила герду и северного оленя?
"творческая мастерская
1. как ты представляешь разбойничий замок?
2. в каких условиях оказалась герда?
3. нарисуй иллюстрацию с замком разбойников.
Сучасна наука вивчає суспільство як складну саморозвивається систему з точки зору його структурної організації, тобто взаємини складових його основних підсистем та елементів; а також з позицій виявлення чинників соціальної динаміки через опис основних етапів, причин, форм, характеру і типів соціальних змін.
В соціальну систему входять:
· Економічна підсистема - виробничо-розподільні зв'язки і відносини (виробництва, обміну, розподілу і споживання), засновані на розподілі праці і розподілі людей в рамках соціальної структури суспільства з професійно-кастовому ознакою. У неї входять соціальні верстви (страти), стану, цехи, професії і т.д .;
· Політична соціальна підсистема - це керуюча підсистема з відповідними органами керівництва (від вождя племені до парламенту і президента республіки), політичними організаціями та громадськими об'єднаннями. В рамках цієї підсистеми також виділяють різні соціальні групи: перш за все керуючі і керовані - від державного управління до управління в родині або в первинному виробничому, навчальному колективі. Вищі «поверхи» цього управління і набувають характеру політичної підсистеми;
· Соціальна підсистема (що включає в якості підрівнів правову, релігійну, духовну та ін.) - це досить складна форма соціальних зв'язків і відносин, заснована на етнічних, демографічних, національних, культурно-освітніх, релігійних та інших зв'язках між людьми, що представляє собою природний процес формування різноманітних соціальних груп і спільнот людей. Від характеру взаємин людей всередині цих спільнот залежить соціальний клімат, стан ворожнечі або взаємодо що визначають поведінку людей в суспільстві, їх спільні або індивідуальні дії.
Всі ці три соціальні підсистеми існують не ізольовано, а взаємно доповнюють і пронизують один одного: таким чином, соціальна підсистема проникає в виробничу і керуючу сфери, і навпаки, Наприклад, один навчальний колектив можуть становити люди різних національностей, віку, статі та конфесій з проявом особливих, часом специфічних, форм внутрішнього самоврядування.
«Діяти, створювати, битися з обставинами, перемагати або бути переможеним - ось у чому вся радість, все життя здорової людини». Е. Золя
Людина набуває свої особистісні якості тільки в соціальному середовищі, тільки завдяки активній взаємодії з іншими людьми в процесі соціалізації. Самореалізація особистості в культурі відбувається завдяки її активній життєдіяльності, конкретних вчинків і комунікації із соціальним оточенням. Соціальна комунікація (спілкування) - це процес встановлення і розвитку контактів між людьми, породжуваний потребами в спільній діяльності. Завдяки соціальній комунікації людиною здійснюється індивідуальний вибір і ранжування між собою соціокультурних програм поведінки, діяльності і спілкування, формування соціальної позиції і відбудовування власного статусно-рольового набору.
Поняття соціального статусу характеризує:
1) місце людини в суспільстві;
2) його оцінку з боку інших людей (що виражається в різних показниках - авторитеті, престиж, привілеї, рівні доходів, нагороди, звання, славу і т.д.).
У кожної людини є не один, а відразу кілька статусів або їх ознак, що утворюють статусний набір індивіда. Статуси можуть бути або головними, або другорядними. Особлива роль, звичайно ж, відводиться головному статусу, який визначає основну спрямованість, зміст і характер її діяльності, стиль життя, його манеру поведінки, коло його спілкування
Послевоенные годы выдались самыми тяжелыми особенно для детей, а о тех кто остался сиротками и говорить не приходится. В одном селе жили брат с сестрой мать их умерла, а отец погиб на войне. И пришлось детям самим вести хозяйство. Настя вставала ранним утром, готовила, ходила за скотиной, занималась уборкой. Брат научившись у отца мастерить деревянную посуду менял у соседей на что-нибудь нужное в хозяйстве. Сельчане зная как детям трудно приходится, старались кто чем может.
Вот как-то весной собрались ребята в лес за клюквой, в это время ягода бывает сладкая. Как только сошел снег ее видимо не видимо на полянках, которые называют кладовые солнца. Дети вспомнили про одно место, где этой ягоды можно насобирать целое ведро с одного метра. Сперва они шли вместе пока не дошли до развилки. Там Настя пошла по широкой дорожке, а Митраша выбрал на узкую тропинку. Заблудиться он не боялся, так как взял с собой и компас и даже ружье. За то что мальчик был собранный и всегда старался запастись нужными вещами его прозвали «мужичок в мешочке».
В лесу через который шли ребята жила собака Травка, когда-то она принадлежала леснику, а после его смерти осталась одна. Тоскливо ей было и она частенько выла. Этот вой услышал волк и решил ее поймать, но в тот самый момент когда ее можно было схватить собака помчалась за зайцем.
Митраша шел незаметной тропкой и попал в болото, хорошо сообразил бросить ружье плашмя, на нем и держался пока его случайно не нашла Травка. Тут из-за кустов появился волк, Митраша не долго думая выстрелил и убил его. Пока брат бродил по болоту Настя насобирала ягод.
Вернувшись домой дети рассказали о своем приключении. Мало кто им поверил, но некоторые особо любопытные отправились в лес и привезли волка. Теперь «мужичка в мешочке» зауважали еще больше.
Вовсе не обязательно быть взрослым и опытным, чтобы убить матерого волка с которым не могла справиться специальная бригада, достаточно немного везения.
Источник: Сочинение по рассказу Кладовая солнца Пришвина 6 класс