Калина – дуже красива рослина. Це стрункий кущ, з багатьма тонкими вітками, що тягнуться до неба. Із приходом весняного тепла на них набухають бруньки. Потім калина вся вкривається білими суцвіттями-парасольками, вона вбирає тепло сонця та живильну вологу землі. ЇЇ листя яскраво-зелене з нерівними зубчастими краєчками, і в них плутається вітерець.
Потім, коли квіти оцвітають, на їхньому місці з'являються маленькі зелені ягідки. Вони поступово стають більшими та восени набувають насичено червоного кольору. Стиглі ягоди калини схожі на яскраві краплини крові, тому в традиції українського народу вони символізують силу життя. Ягоди калини також бувають жовтого та чорного кольору, а деякі види її не скидають листя восени.
Калина трохи кисла та терпкувата на смак. З неї готують смачне варення та компот. Зображенням калини прикрашають предмети побуту, крашанки, вишиванки.
Песнь о Емельяне Пугачеве передаёт уважительное отношение народа к своему герою так как сожалеет о его судьбе,
народ сочувствует Пугачеву.
В песне «Пугачев в темнице» использован прием параллелизма: —высоко восходит звездочка — в темнице (низко)
сидит Емельян Пугачев. Но можно и по другому интерпретировать слова "Высоко, звезда, да ты восходила, —
Выше леса, выше тёмного, Выше садика зелёного" здесь как бы говорится о "высоком взлёте" Пугачёва и последующем
"падении" на дно темницы.
Эпитет «добрый молодец» подчёркивает отношение к герою.
Строки: „Кандалы, мои кандалики,
Кандалы мои тяжёлые"- усиливают описание тягот, пережитых Пугачевым в темнице.
Ну и конечно, вывод кроется в последних строках: "Доставались мне кандалики,... За походы удалые, за житьё свободное! "
Причём, ключевыми являются слова "житьё свободное". Именно за надежду освобождения от крепостного труда, за надежду
обретения свободы и возлюбили в народе Емельяна Пугачева.
Трагизм самой песни как раз и обусловлен поимкой и заключением в темницу народного любимца, с личностью которого
были связаны надежды крестьянства и "работного люда" на освобождение от рабского труда.
Калина – дуже красива рослина. Це стрункий кущ, з багатьма тонкими вітками, що тягнуться до неба. Із приходом весняного тепла на них набухають бруньки. Потім калина вся вкривається білими суцвіттями-парасольками, вона вбирає тепло сонця та живильну вологу землі. ЇЇ листя яскраво-зелене з нерівними зубчастими краєчками, і в них плутається вітерець.
Потім, коли квіти оцвітають, на їхньому місці з'являються маленькі зелені ягідки. Вони поступово стають більшими та восени набувають насичено червоного кольору. Стиглі ягоди калини схожі на яскраві краплини крові, тому в традиції українського народу вони символізують силу життя. Ягоди калини також бувають жовтого та чорного кольору, а деякі види її не скидають листя восени.
Калина трохи кисла та терпкувата на смак. З неї готують смачне варення та компот. Зображенням калини прикрашають предмети побуту, крашанки, вишиванки.