Доведіть слушність думки французької письменниці Жорж Санд,яка стверджувала,що 19ст. вивчатимуть за книжками Бальзака,і це століття можна назвати "епохою Бальзака"
ответ: Своїм багатим обдаруванням і титанічною діяльністю І. Франко залишив такі духовні скарби в історії української літератури, що сьогодні й уявити її без них просто неможливо. Серед прозової спадщини особливо яскраво виділяється його повість "Захар Беркут", створена у 1883 році. У цій історичній повісті розповідається про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.
У творі виведено чимало дійових осіб. Але найбільше мені сподобався Максим — молодший син Захара Беркута. Це сміливий і відважний юнак, справжній патріот своєї вітчизни. Коли монголо-татари напали на Руську землю, у перших рядах її захисників був Максим, хоч він і був сином ватажка тухольської громади Захара Беркута. У цім першім нерівнім бою загинуло багато воїнів-тухольців, а поранений непритомний Максим потрапляє у полон до монголів. Він тяжко переживає своє становище і радий був би краще вмерти, ніж потрапити у полон. Але так склалася доля. Боярин Тугар Вовк пропонує зберегти Максимові життя за вільний вихід монголів з котловини. Але гордий Максим відмовляється від цієї пропозиції. Він, як і його батько Захар Беркут, не може пристати на таку умову — ціною власного життя випустити з пастки ворогів. Хоч він і розуміє, що "життя в неволі нічого не варте, краще смерть", проте відданість батьківщині і народові дають йому сили винести всі муки, не заплямувати своєї честі, честі сім'ї, народу. Кохана дівчина Максима Мирослава теж пропонувала йому вибратися із монгольського табору, переодягнувшись у її одяг і показавши перстень-перепустку монгольській варті. Але Максим відкидає і цю пропозицію: врятувати своє життя, ризикуючи життям коханої, він, звичайно, не погоджується. Мужній, сміливий, гордий Максим, безперечно, не може не сподобатись. А безмежну відданість батьківщині, народові, кришталеву чесність й чистоту, які мав Максим, хотів би виховати в собі кожний з нас
Повесть "Детство" - это автобиографическое произведение М. Горького, главный герой которой - Алеша Пешков. После того, как у мальчика умер отец, он стал жить с дедом и бабушкой. В доме деда царила мрачная атмосфера, в которой и формировался характер Алеши. Хотя нужно сказать, что она почти не повлияла на мировоззрение героя.
С первых дней в доме деда Алеша замечал, что его родственники - угрюмые, жадные, самолюбивые. Мальчик сразу же не полюбил деда, который показался ему злым и даже немного жестоким. Также Алеши не понравились дядья. В доме деда жил слепой мастер Григорий, он был уже старый. Часто дядья с сыновьями подшучивали над ним, насмехаясь над его слепотой. Алеша был не таким. Он понимал Григория, жалел его и никогда не участвовал в этих "свинцовых мерзостях", он не принимал таких шуток.
Алеша был добрым мальчиком. Он сочувствовал обиженным, обездоленным людям, а среди злых старался найти хороших и искренних . Мальчик тянулся к людям и каким-то неведомым чувством понимал, какой человек добрый, а какой - злой. За время жизни с бабушкой и дедом Алеша повстречал несколько по-настоящему добрых и открытых людей. Те, к кому он больше всех был привязан - это Цыганок и Хорошее Дело. В представлении мальчика Цыганок был сказочным героем, а Хорошее Дело всегда давал ценные советы, которые впоследствии Алеше. Он подолгу общался с ними. Хотя Хорошее Дело никто не любил и Алеше запрещали с ним общаться, их дружба продолжалась.
Среди родных у Алеши остался только один близкий человек - бабушка. Когда мать уехала, она давала мальчику ту любовь и ласку, которую он не получил от отца и матери. Бабушка всегда рассказывала мальчику разные истории, стихи и сказки, давала ему советы, к которым тот всегда прислушивался.
Мне понравился этот герой, потому что у него доброе и чуткое сердце, потому что он выделяется из толпы мрачных и не жизнерадостных людей. Алеша понимает, сто значит любить, сочувствовать ближнему и несчастному, что встретишь не часто. Но самое главное, что из большинства злых, жадных, самолюбивых людей он отыскал добрых и отзывчивых, что среди зла, которое царило повсюду, он смог найти добро. "
ответ: Своїм багатим обдаруванням і титанічною діяльністю І. Франко залишив такі духовні скарби в історії української літератури, що сьогодні й уявити її без них просто неможливо. Серед прозової спадщини особливо яскраво виділяється його повість "Захар Беркут", створена у 1883 році. У цій історичній повісті розповідається про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.
У творі виведено чимало дійових осіб. Але найбільше мені сподобався Максим — молодший син Захара Беркута. Це сміливий і відважний юнак, справжній патріот своєї вітчизни. Коли монголо-татари напали на Руську землю, у перших рядах її захисників був Максим, хоч він і був сином ватажка тухольської громади Захара Беркута. У цім першім нерівнім бою загинуло багато воїнів-тухольців, а поранений непритомний Максим потрапляє у полон до монголів. Він тяжко переживає своє становище і радий був би краще вмерти, ніж потрапити у полон. Але так склалася доля. Боярин Тугар Вовк пропонує зберегти Максимові життя за вільний вихід монголів з котловини. Але гордий Максим відмовляється від цієї пропозиції. Він, як і його батько Захар Беркут, не може пристати на таку умову — ціною власного життя випустити з пастки ворогів. Хоч він і розуміє, що "життя в неволі нічого не варте, краще смерть", проте відданість батьківщині і народові дають йому сили винести всі муки, не заплямувати своєї честі, честі сім'ї, народу. Кохана дівчина Максима Мирослава теж пропонувала йому вибратися із монгольського табору, переодягнувшись у її одяг і показавши перстень-перепустку монгольській варті. Але Максим відкидає і цю пропозицію: врятувати своє життя, ризикуючи життям коханої, він, звичайно, не погоджується. Мужній, сміливий, гордий Максим, безперечно, не може не сподобатись. А безмежну відданість батьківщині, народові, кришталеву чесність й чистоту, які мав Максим, хотів би виховати в собі кожний з нас
Повесть "Детство" - это автобиографическое произведение М. Горького, главный герой которой - Алеша Пешков. После того, как у мальчика умер отец, он стал жить с дедом и бабушкой. В доме деда царила мрачная атмосфера, в которой и формировался характер Алеши. Хотя нужно сказать, что она почти не повлияла на мировоззрение героя.
С первых дней в доме деда Алеша замечал, что его родственники - угрюмые, жадные, самолюбивые. Мальчик сразу же не полюбил деда, который показался ему злым и даже немного жестоким. Также Алеши не понравились дядья. В доме деда жил слепой мастер Григорий, он был уже старый. Часто дядья с сыновьями подшучивали над ним, насмехаясь над его слепотой. Алеша был не таким. Он понимал Григория, жалел его и никогда не участвовал в этих "свинцовых мерзостях", он не принимал таких шуток.
Алеша был добрым мальчиком. Он сочувствовал обиженным, обездоленным людям, а среди злых старался найти хороших и искренних . Мальчик тянулся к людям и каким-то неведомым чувством понимал, какой человек добрый, а какой - злой. За время жизни с бабушкой и дедом Алеша повстречал несколько по-настоящему добрых и открытых людей. Те, к кому он больше всех был привязан - это Цыганок и Хорошее Дело. В представлении мальчика Цыганок был сказочным героем, а Хорошее Дело всегда давал ценные советы, которые впоследствии Алеше. Он подолгу общался с ними. Хотя Хорошее Дело никто не любил и Алеше запрещали с ним общаться, их дружба продолжалась.
Среди родных у Алеши остался только один близкий человек - бабушка. Когда мать уехала, она давала мальчику ту любовь и ласку, которую он не получил от отца и матери. Бабушка всегда рассказывала мальчику разные истории, стихи и сказки, давала ему советы, к которым тот всегда прислушивался.
Мне понравился этот герой, потому что у него доброе и чуткое сердце, потому что он выделяется из толпы мрачных и не жизнерадостных людей. Алеша понимает, сто значит любить, сочувствовать ближнему и несчастному, что встретишь не часто. Но самое главное, что из большинства злых, жадных, самолюбивых людей он отыскал добрых и отзывчивых, что среди зла, которое царило повсюду, он смог найти добро. "