Джорджа Плейтена і Тревіліана за планом: вік, зовнішній вигляд; сімейний стан, матеріальний стан родини, моральні цінності, мрія, доля після Дня освіти.
«Хлопчик був високий і стрункий; обличчя його було трохи бліде, риси тонкі й виразні. Чорне волосся відтіняло ще дужче білизну обличчя, а великі темні, малорухливі очі надавали йому своєрідного виразу, що відразу привертав увагу. Легка складка над бровами, звичка трохи подаватися головою вперед і вираз смутку, що часом пробігав якимись хмарами по вродливому обличчю, — це все, чим виявилася сліпота в його вигляді. Його рухи в знайомому місці були впевнені, однак було помітно, що природна жвавість пригнічена й виявляється часом досить гострими нервовими поривами»
Имя при рожденииГафур Гулямович ГулямовДата рождения27 апреля (10 мая) 1903Место рожденияТашкент,Сырдарьинская область, Российская империяДата смерти10 июля 1966 (63 года)Место смертиТашкент,УзССР, СССРГражданство СССРРод деятельностипоэт, прозаик, публицист, переводчикГоды творчества1923 — 1966 реализмЖанрстихотворение, поэма, рассказЯзык «Дети Феликса» (1923)Гафур Гулям родился 27 апреля (10 мая) 1903 год в Ташкенте. Его отец читал стихотворения узбекских и персидских поэтов, знал русский язык и сам писал стихи. В их доме бывали поэты Мукими, Фуркат, Асири, Хислат и другие.С осени 1916 года Гафур стал обучаться в училище. После смерти отца, а затем и матери был беспризорником. Перепробовал десятки профессий. В годы Гражданской войны был принят в детский дом. Стал работать наборщиком в типографии и учиться на педагогических курсах. Окончил Ташкентский педагогический институт. В 1919—1927 годах работал учителем, директором школы, председателем Союза работников просвещения, занимался организацией детских интернатов и приёмных пунктов.С 1923 года начал печатать свои первые стихотворения, а также очерки и юмористические рассказы. Первое стихотворение Г. Гуляма «Дети Феликса», рассказывающее о детях-сиротах было опубликовано в журнале «Маориф ва укитувчи» в 1923 году. По словам самого Г. Гуляма на его творчество сильное влияние оказало творчество В. В. Маяковского. Переводил на узбекский язык произведения А. С. Грибоедова, М. Ю. Лермонтова, В. В. Маяковского, Н. Хикмета, Ш. Руставели, Низами, Данте, П. Бомарше, У. Шекспира.Академик Академии наук Узбекской ССР (1943).
«Хлопчик був високий і стрункий; обличчя його було трохи бліде, риси тонкі й виразні. Чорне волосся відтіняло ще дужче білизну обличчя, а великі темні, малорухливі очі надавали йому своєрідного виразу, що відразу привертав увагу. Легка складка над бровами, звичка трохи подаватися головою вперед і вираз смутку, що часом пробігав якимись хмарами по вродливому обличчю, — це все, чим виявилася сліпота в його вигляді. Його рухи в знайомому місці були впевнені, однак було помітно, що природна жвавість пригнічена й виявляється часом досить гострими нервовими поривами»