E4135acf0337e6d94965df1455f3e446ab4eca43.docx 1 из 3
Суммативное оценивание за раздел
«Сказочные и мифологические элементы в литературных произведениях»
6 класс
Подраздел
М.Ю. Лермонтов «Русалка»
Цель обучения
6.7.6.1 Давать развернутый ответ на вопрос
6.2.5.1 Характеризовать героев, используя план и цитаты из
Критерии оценивания
текста
Дает развернутый ответ на вопрос
Характеризует героя, используя цитаты
Уровень мыслительных
Применение
навыков
Навыки высокого порядка
Время выполнения
20 мин
Задания
Прочитайте стихотворение М.Ю. Лермонтова «Русалка».
Русалка плыла по реке голубой,
Озаряема полной луной;
И старалась она доплеснуть до луны серебристую пену волны.
И шумя и крутясь, колебала река отраженные в ней облака;
И пела русалка — и звук ее слов Долетал до крутых берегов.
И пела русалка: «На дне у меня Играет мерцание дня; Там рыбок златые гуляют стада; Там хрустальные есть города;
И там на подушке из ярких песков Под тенью густых тростников Спит витязь, добыча ревнивой волны, Спит витязь чужой стороны.
Расчесывать кольца шелковых кудрей
Мы любим во мраке ночей,
И в чело и в уста мы в полуденный час Целовали красавца не раз.
Но к страстным лобзаньям, не зная зачем,
Остается он хладен и нем;
Он спит - и, склонившись на перси ко мне,
Он не дышит, не шепчет во сне!»
Так пела русалка над синей рекой,
Полна непонятной тоской;
И, шумно катясь, колебала река
Отраженные в ней облака.
25
2 из 3
1. Какой предстает перед нами русалка? Охарактеризуйте русалку, используя цитаты из стихотворения.
2. ответьте на вопросы
1. Каким представлен подводный мир русалки? Свой ответ подтверди цитатами из стихотворения.
2. Почему русалка грустит?
Критерии оценивания
№ задания
Дескрипторы
Обучающийся
Характеризует героя,
1
характеризует героя;
2
используя цитаты
приводит 1-ю цитату для характеристики
1
героя;
приводит 2-ю цитату для характеристики
1
героя;
приводит 3-ю цитату для характеристики
1
героя;
Отвечает на вопросы
2
дает развернутый ответ на 1-й вопрос
1
дает развернутый ответ на 2-й вопрос
1
Всего
Відповідь:ЖУРДЕН - герой комедії Мольєра «Міщанин у дворянстві» Пан Журден - один із самих забавних персонажів великого комедіографа. Потішаються над ним в рівній мірі і дійові особи п'єси, і читачі, і глядачі. Справді, що може бути більш безглуздим для оточуючих, ніж літній торговець, несподівано помешавшийся на світському поводженні і несамовито прагне бути схожим на аристократа. Спрага «зміни долі» до того сильна в Ж. , що, попри природну немузыкальность і незграбність, він розучує хитромудрі па» модних танців, розмахує шпагою, неодмінною дворянським атрибутом, і під керівництвом численних вчителів осягає прийоми зваблювання вимогливих представниць світського суспільства. У який раз у комедії Мольєра все крутиться навколо гри. Ж. не терпиться вжитися в роль завзятого придворного, а навколишні, за деяким винятком, «підіграють» герою, переслідуючи свої досить меркантильні цілі. Навіть опирається дорогим безумств чоловіка пані Журден і її смішлива служниця врешті-решт розуміють, що «гру» Ж. достатньо направити в потрібне русло, щоб від неї ніхто не постраждав. Так, в кінці п'єси з до ряджених домочадців виходить за улюбленого дочка Ж. , яку непохитний тато готував виключно за дворянина. А сам Ж. в результаті хитрого плану нареченого дочки стає «мамамуши» і «наближеним турецького султана» . Це квазитурецкое слово-монстр як не можна краще виражає жахливий несмак і неорганічність претензій новоявленого вельможі. Воно складено спеціально для Ж. пустотливими і заповзятливими молодцями, Клеонтом і Ковьелем, що вирішили в що б те не стало отримати в дружини дочку і служницю спятившего буржуа. «Турецька церемонія» , покликана «присвятити» у дворянство Ж., - кульмінація комедії і «апофеоз» героя, який відчув себе в процесі пародійної балетної феєрії справдешнім «мусульманським аристократом» . Образ Ж. , однак, складніше, ніж може здатися. Його актуальна для епохи соціальне підґрунтя не заважає бачити в комедії продовження серйозних роздумів про Мольєра ігровому людського буття, про функції гри, наповнює життя суспільства, про різних іпостасях ігрового поведінки і про «витрати» людський ігрової активності. На цей раз предметом дослідження виявилося ігрове оформлення кастових train de vie (образів життя) . Незграбний буржуа Ж. , приміряє на себе етикетні стандарти дворянства, виявляється в п'єсі своєрідним дзеркалом, що відображає і безыдеальную, позбавлену творчого духу буржуазну манеру жити, і надлишково орнаментований, манірний стиль аристократичного поведінки.
Пояснення:
Счастливая, счастливая, невозвратимая пора детства! Как не любить, не лелеять воспоминаний о ней? ( Риторический вопрос) И как не слушать?( Риторический вопрос) Одни звуки эти так много говорят моему сердцу!( Риторическое восклицание). Где те горячие молитвы?( Риторический вопрос) . Где лучший дар - те чистые слезы умиления? ( Риторический вопрос) Неужели жизнь оставила такие тяжелые следы в моем сердце, что навеки отошли от меня слезы и восторги эти?( Риторический вопрос) Неужели остались одни воспоминания? ( Риторический вопрос).
Риторические вопросы и риторические восклицания служат для усиления выразительности речи. Герой не верит в то, что бесследно проходит эта чудесная пора искренних восторгов и любви. Риторические фигуры делают речь выразительной. Главный герой повести Л. Н. Толстого " Детство " не может даже представить себе, что детство рано или поздно проходит, но он верит, то эта пора в жизни прекрасна по своему внутреннему содержанию.