Есть на севере береза, Что стоит среди камней.
Побелели от мороза
Ветви черные на ней.

На морские перекрестки
В голубой дрожащей мгле
Смотрит пристально березка,
Чуть качаясь на скале.

Так ей хочется «Счастливо!»
судам вослед
Но в просторе молчаливом
Кораблей все нет и нет…

Спят морские перекрестки,
Лишь прибой гремит во мгле.
Грустно маленькой березке
На обветренной скале.

Какую роль в стихотворении Н. М. Рубцова играют приемы цветописи и звукописи?

В скобках напишите названия басен И.А. Крылова, строки из которых приводятся  ниже.

1) А вы, друзья, как ни садитесь,

Всё в музыканты не годитесь.  ("Квартет")

2) У сильного всегда бессильный виноват.  ("Волк и Ягнёнок")

3) Когда в товарищах согласья нет,

На лад их дело не пойдёт,

И выйдет из него не дело, только мука.  ("Лебедь, Рак и Щука")

4) Ты сер, а я, приятель, сед. ("Волк на псарне")

5) Невежда так же в ослепленье

Бранит науки и ученье,

И все учёные труды,

Не чувствуя, что он вкушает их плоды. ("Свинья под дубом")

6) Ты всё пела? Это дело:

Так поди же, попляши!  ("Стрекоза и Муравей")

7) Чем кумушек считать трудиться,

Не лучше ль на себя, кума, оборотиться?​ ("Зеркало и Обезьяна")

Объяснение:

Ґобсек — мільйонер, лихвар. Позичаючи гроші під величезні проценти, він фактично грабує своїх підопічних, принижує їх морально та стає володарем їхніх доль. Навіть адвокат Дервіль, до якого він немов би відчуває прихильність, стає об'єктом безсоромної наживи; за Гобсеком, це ще й виховна міра: щоб надалі юнака було позбавлено почуття вдячності доброзичливцю. Ґобсек критикує радощі буржуазного життя: карти, теревені про мистецтво, гру в політику, обжерливість. "Безумці та хворі", "дураки", "олухи" складають це суспільство. Ґобсек не бажає уподібнюватись їм. Зваживши свій життєвий досвід, він побачив, що "з усіх земних благ є тільки одне, щоб людина прагнула його. Це золото!" Гобсек усвідомив, що золото — головний рушій, котрий визначає навіть суспільно-політичне життя в навколишньому світі