Г. Снегурочка обижена поступком Леля: он выбрал Купаву, а не ее. А как вела себя Снегурочка с Лелем до этого? Что можно сказать Снегурочке в данной ситуации, как объяснить действия Леля? Напиши.
Умение прощать одно из самых важных качеств человека. Стихотворение Б.Пастернака «Учись прощать» было написано в 1952 году за несколько лет до конца жизни. Прожив к моменту написания 62 года, ему было, что сказать. Писатель хотел, чтобы люди услышали его слова.
Смысл строк
В строке «Зло побеждай лучом добра.» Б.Пастернак не просто говорит о прощении, но и о победе положительных эмоций над отрицательными. Добро делать удивительные вещи. Добрый человек будет получать столько же хорошего, сколько и отдавать, возможно даже больше, потому что его намерения идут от чистого сердца.
«Учись прощать, прощать не только словом, Но всей душой, всей сущностью своей. » — в этой строке отчетливо ясно то, что прощение должно быть искренним и исходить от всей души, тогда это будет по-настоящему, а не просто на словах. Простив сердцем, можно избавиться от тяжкого груза. В мире нет ситуаций, которые простить было бы невозможно. Все имеют право на ошибку, за которую можно раскаяться. И прощение уже получено: «Кровь на Кресте за всех пролита», должен простить теперь и каждый человек.
«Прощение рождается любовью» Б.Пастернак верил в то, что любовь на многое, это безумно сильное чувство. Это настоящее лекарство от многих печалей и душевных ран, оно исцелять.
Основная мысль и жанр
Это стихотворение лирического жанра, как призыв каждому человеку. Оно наполнено глубоким смыслом, но для его понимания, не нужно иметь образование филолога, чтобы вынести мысль. Она лежит на поверхности. В произведении нет сюжета, есть только главная и основная мысль, которую должен понять каждый. Интересным является то, что каждая новая строфа начинается с одной и той же фразы. Автор очень настойчиво внушает эту мысль, для того, чтобы она не ускользнула, чтобы понимать ради чего написана каждая строфа и весь стих, в ней и заложено: «Учись прощать».
Вывод
Все хотят быть счастливыми и прощение один из шагов на пути к счастью. Пока у человека есть обиды, он держится за Но в таком случае он никогда не сможет открыться новому будущему нельзя изменить, но можно изменить свое отношение к нему. Те люди, места, вещи будут не давать вступить в будущее, их нужно отпустить и пойти навстречу к счастью. Простить и поблагодарить все, что было, руководствуясь любовью.
Ліна Василівна Костенко — не тільки талановитий майстер слова, геній літературної думки, вона ще й прекрасний психолог, знавець людських душ. Це засвідчують її твори, серед яких і поезії («Світлий сонет», «Доля», «Моя любове, я перед тобою» тощо), й великі за обсягом твори, як, наприклад, історичний роман у віршах «Маруся Чурай».
І сьогодні в серцях українських людей живуть пісні легендарної поетеси-співачки з Полтави Марусі Чурай, що ввійшла в нашу історію світлою, але водночас трагічною постаттю. Легенда про цю талановиту дівчину обросла такими життєвими подробицями, що їх сприймаємо як реальність. Про Марусю Чурай написано повісті, п’єси, поеми. Одним із найвідоміших творів про Марусю Чурай є роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай*.Цей твір зацікавлює та інтригує читача вже з перших рядків, адже починається він досить своєрідно — з кульмінації — суду над Марусею. Дівчину звинувачено у смерті Гриця, її коханого. Біль обпікає душу дівчини, бо вона невинна. Отруту вона приготувала для себе, а Гриць самохіть випив її. Дівчині боляче ще й від того, що вона не може зрозуміти, що сталося з її коханим, чому він змінився, чому зрадив. Марусине кохання виросло, як пісня, з повноти душі, тому важко їй простити зраду, тому й відмовляє вона Грицю, який повернувся до неї з каяттям і проханням стати його дружиною. Маруся вважає, що розтоптане зрадою кохання неможливо відродити. Для неї воно було єдине, священне:Моя любов сягала неба,А Гриць ходив ногами по землі...Маруся не промовила жодного слова виправдання на суді. Свою таємницю вона довіряє лише Сонцю:Не помста це була, не божевілля,Людина спроста ближнього не вб’є.Я не труїла. Те прокляте зілля Він випив сам. Воно було моє.Ці слова звучать як гімн коханню і вірності. Маруся не бореться за своє життя, але її поведінка на суді — це відстоювання людської гідності, справедливості. Тому в даному випадку є всі підстави говорити про «високу* трагедію. Так, образи Марусі і Гриця — трагічні, життєве кредо Марусі — чесність. Вона не скоро зрозуміє причину свого нещасливого кохання. Гриць же «народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому», він метався між двома світами — між піснями й лицарськими ідеалами Марусі та вишня- ківськими достатками й убогістю душі. Він не зміг зрозуміти злету Марусиної душі, повівся з нею жорстоко та егоїстично. Образ ГрицяБобренка надзвичайно складний і трагічний.Вінувесь, крімхібащо серця, поринув у міщанське багно, душа ж його рвалася до Марусиних пісень.Роман у віршах «Маруся Чурай* — це твір зрілого майстра. Це вершинна книга Ліни Костенко, яка в змалюванні образів романупроявила себе як тонкий психолог. Завдяки цьому твір вражає своєю психологічною навантаженістю.
Відповідь:
Анализ стихотворения «Учись прощать» Пастернака
Умение прощать одно из самых важных качеств человека. Стихотворение Б.Пастернака «Учись прощать» было написано в 1952 году за несколько лет до конца жизни. Прожив к моменту написания 62 года, ему было, что сказать. Писатель хотел, чтобы люди услышали его слова.
Смысл строк
В строке «Зло побеждай лучом добра.» Б.Пастернак не просто говорит о прощении, но и о победе положительных эмоций над отрицательными. Добро делать удивительные вещи. Добрый человек будет получать столько же хорошего, сколько и отдавать, возможно даже больше, потому что его намерения идут от чистого сердца.
«Учись прощать, прощать не только словом, Но всей душой, всей сущностью своей. » — в этой строке отчетливо ясно то, что прощение должно быть искренним и исходить от всей души, тогда это будет по-настоящему, а не просто на словах. Простив сердцем, можно избавиться от тяжкого груза. В мире нет ситуаций, которые простить было бы невозможно. Все имеют право на ошибку, за которую можно раскаяться. И прощение уже получено: «Кровь на Кресте за всех пролита», должен простить теперь и каждый человек.
«Прощение рождается любовью» Б.Пастернак верил в то, что любовь на многое, это безумно сильное чувство. Это настоящее лекарство от многих печалей и душевных ран, оно исцелять.
Основная мысль и жанр
Это стихотворение лирического жанра, как призыв каждому человеку. Оно наполнено глубоким смыслом, но для его понимания, не нужно иметь образование филолога, чтобы вынести мысль. Она лежит на поверхности. В произведении нет сюжета, есть только главная и основная мысль, которую должен понять каждый. Интересным является то, что каждая новая строфа начинается с одной и той же фразы. Автор очень настойчиво внушает эту мысль, для того, чтобы она не ускользнула, чтобы понимать ради чего написана каждая строфа и весь стих, в ней и заложено: «Учись прощать».
Вывод
Все хотят быть счастливыми и прощение один из шагов на пути к счастью. Пока у человека есть обиды, он держится за Но в таком случае он никогда не сможет открыться новому будущему нельзя изменить, но можно изменить свое отношение к нему. Те люди, места, вещи будут не давать вступить в будущее, их нужно отпустить и пойти навстречу к счастью. Простить и поблагодарить все, что было, руководствуясь любовью.
Пояснення:
Ліна Василівна Костенко — не тільки талановитий майстер слова, геній літературної думки, вона ще й прекрасний психолог, знавець людських душ. Це засвідчують її твори, серед яких і поезії («Світлий сонет», «Доля», «Моя любове, я перед тобою» тощо), й великі за обсягом твори, як, наприклад, історичний роман у віршах «Маруся Чурай».
І сьогодні в серцях українських людей живуть пісні легендарної поетеси-співачки з Полтави Марусі Чурай, що ввійшла в нашу історію світлою, але водночас трагічною постаттю. Легенда про цю талановиту дівчину обросла такими життєвими подробицями, що їх сприймаємо як реальність. Про Марусю Чурай написано повісті, п’єси, поеми. Одним із найвідоміших творів про Марусю Чурай є роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай*.Цей твір зацікавлює та інтригує читача вже з перших рядків, адже починається він досить своєрідно — з кульмінації — суду над Марусею. Дівчину звинувачено у смерті Гриця, її коханого. Біль обпікає душу дівчини, бо вона невинна. Отруту вона приготувала для себе, а Гриць самохіть випив її. Дівчині боляче ще й від того, що вона не може зрозуміти, що сталося з її коханим, чому він змінився, чому зрадив. Марусине кохання виросло, як пісня, з повноти душі, тому важко їй простити зраду, тому й відмовляє вона Грицю, який повернувся до неї з каяттям і проханням стати його дружиною. Маруся вважає, що розтоптане зрадою кохання неможливо відродити. Для неї воно було єдине, священне:Моя любов сягала неба,А Гриць ходив ногами по землі...Маруся не промовила жодного слова виправдання на суді. Свою таємницю вона довіряє лише Сонцю:Не помста це була, не божевілля,Людина спроста ближнього не вб’є.Я не труїла. Те прокляте зілля Він випив сам. Воно було моє.Ці слова звучать як гімн коханню і вірності. Маруся не бореться за своє життя, але її поведінка на суді — це відстоювання людської гідності, справедливості. Тому в даному випадку є всі підстави говорити про «високу* трагедію. Так, образи Марусі і Гриця — трагічні, життєве кредо Марусі — чесність. Вона не скоро зрозуміє причину свого нещасливого кохання. Гриць же «народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому», він метався між двома світами — між піснями й лицарськими ідеалами Марусі та вишня- ківськими достатками й убогістю душі. Він не зміг зрозуміти злету Марусиної душі, повівся з нею жорстоко та егоїстично. Образ ГрицяБобренка надзвичайно складний і трагічний.Вінувесь, крімхібащо серця, поринув у міщанське багно, душа ж його рвалася до Марусиних пісень.Роман у віршах «Маруся Чурай* — це твір зрілого майстра. Це вершинна книга Ліни Костенко, яка в змалюванні образів романупроявила себе як тонкий психолог. Завдяки цьому твір вражає своєю психологічною навантаженістю.