Головним персонажам повісті «Дорогою ціною» притаманне прагнення свободи, причому свобода має для них настільки важливе значення, що вони ладні віддати за неї будь-що. Бажання не тільки формальної свободи дій, а й бажання мати свободу вибору, духовну свободу властиве Остапові та Соломії.
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.
1.удивительно, как много можно уместить в таком маленьком объеме текста, особенно, если учесть, что это пьеса, где героев мы узнаем исключительно по их речи.
зачем барон собирает деньги? зачем по сути нужны эти монеты, если ты их не тратишь? просто, чтобы были, да так, чтобы потомки тоже не смогли до них добраться. такое ощущение, что барону нравится отождествлять каждую монету с человеком, который эту монету ему дал, понимать, что он или она пожертвовали чем-то в своей жизни, чтобы отплатить барону за что-то. вполне разделяю досаду альбера, ведь он вынужден жить бедно, хотя он знает, что у его отца денег хватило бы на то, чтобы прокормить целую дружину. но в то же время приятно осознавать, что альбер - настоящий рыцарь. несмотря на все трудности, он отказывается взять на себя грех и последовать "совету" еврея, на что наверняка пошли бы многие.
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.
1.удивительно, как много можно уместить в таком маленьком объеме текста, особенно, если учесть, что это пьеса, где героев мы узнаем исключительно по их речи.
зачем барон собирает деньги? зачем по сути нужны эти монеты, если ты их не тратишь? просто, чтобы были, да так, чтобы потомки тоже не смогли до них добраться. такое ощущение, что барону нравится отождествлять каждую монету с человеком, который эту монету ему дал, понимать, что он или она пожертвовали чем-то в своей жизни, чтобы отплатить барону за что-то. вполне разделяю досаду альбера, ведь он вынужден жить бедно, хотя он знает, что у его отца денег хватило бы на то, чтобы прокормить целую дружину. но в то же время приятно осознавать, что альбер - настоящий рыцарь. несмотря на все трудности, он отказывается взять на себя грех и последовать "совету" еврея, на что наверняка пошли бы многие.