Боссе — хлопчик, усиновлений літніми прийомними батьками, які його не особливо люблять. Одного разу господиня довколишнього магазина, фру Лундін, дарує Боссе яблуко і просить опустити в поштову скриньку листівку за неї. Хлопчик не втримується від спокуси, щоб поглянути на текст: послання адресоване королю, в ньому говориться, що його син скоро повернеться додому, і, як знак, в руці він буде тримати золоте яблуко. Яблуко в руці Боссе стає золотим … Незабаром хлопчик знаходить пляшку з замкненим всередині джином, звільняє його, і той, побачивши яблуко, переносить Боссе в країну Бажану. Там він дізнається, що його справжнє ім’я — Міо, а сам він, як син короля, є принцом цієї країни. Міо знайомиться з хлопчиком Юм-Юмом, батько дарує йому коня на ім’я Міраміс. Однак незабаром з’ясовується, що в цій чудовій країні не все так благополучно, як здається на перший погляд: тут також живе злий лицар по імені Като, який своєю ненавистю до всіх випалює землю навколо, викрадає дітей з довколишніх сіл. Древнє передбачення свідчить, що саме Боссе, незважаючи на свій вік, битиметься з Като і переможе його. Хлопчики і Міраміс відправляються в далеку і небезпечну подорож.
Головний герой долає свій страх заради ння королівства Країни Далекої. Вірними помічниками Міо в цій боротьбі стає його вірний друг — хлопчик Юм-Юм і досвідчений зброяр, який зробив для нього чарівний меч, здатний розсікати кам’яне серце лицаря Като. В Мертвому Лісі дітей врятувало «ду дерево», а «найчорніша в світі гора» впустила їх до себе. На стороні сміливих дітей виступає також «колодязь, що шепотів», яма в лісі і навіть скелі і птахи. Маленька дівчинки, перетворена на птаха, своїми крилами загасила смолоскип задля ння юних героїв (вона ожила під чарівним плащем, витканим її мамою). Завдяки їм герою вдається перемогти чари жорстокого лицаря Като.
Своє щастя хлопчик Міо знайшов не в героїчних пригодах, а в родинному затишку. Любов (матері, батька, друга) у цій казці здатна творити справжні дива й перемогти все лихе. Однак питання, куди ж насправді подівся Буссе — залишається відкритим.
Если бы я попал на необитаемый остров. Мне кажется, попасть на необитаемый остров мечтает почти каждый школьник. Это отличная возможность проверить свою силу духа, умение справляться с неожиданными сложностями, жить самостоятельно. Я бы хотел оказаться ненадолго на неизведанной земле, один, среди дикой природы. Уверен, что я бы смог справиться со всеми трудностями и превратить это путешествие на остров в радостное и незабываемое приключение. Если бы у меня была возможность собрать вещи на необитаемый остров заранее, то я бы подготовился как следует и собрал большой походный рюкзак. Я бы обязательно взял с собой спички, ФОНАРИК, теплые одеяла и походный коврик, перочинный нож, консервы, удочку, компас и много других предметов, с которыми на острове живется намного проще. Еще я бы захватил с собой книгу Даниеля Дефо «Приключения Робинзона Крузо»: в ней так подробно и увлекательно рассказывается о жизни на необитаемом острове. Тем не менее, скорее всего, я бы попал на необитаемый остров случайно и без необходимых вещей. В книжках это происходит именно так. Я бы не растерялся и в этом случае. В первую очередь я бы исследовал остров и нарисовал на куске древесной коры подробную карту этого места. На карте я бы обязательно отметил стороны света. Осматривая остров, я бы выбрал место для безопасного ночлега, обратил бы внимание на растения и съедобные плоды, нашел бы источник пресной воды. Затем я бы соорудил для себя небольшое жилище. Это был бы шалаш из бревен, палок и веток. Обычно на экзотических островах растут деревья с крупными листьями. Я бы использовал их вместо одеяла и подушки. Затем я бы нашел для себя подходящую еду. На острове наверняка нашлись бы вкусные плоды, ягоды, орехи. Если бы мне удалось смастерить удочку, то я наловил бы рыбы. Для того, чтобы меня как можно скорее нашли, я бы развел костер. Из книг о походах я знаю, что для высокого столба дыма лучше использовать хвойные ветки. Я бы постарался делать так, чтобы мой костер никогда не потухал. Тогда проплывающие мимо корабли заметили бы меня как можно скорее и отвезли домой. Путешествие на необитаемый остров не только дало бы мне море ярких впечатлений, но и научило бы меня быть более самостоятельным и взрослым.
Боссе — хлопчик, усиновлений літніми прийомними батьками, які його не особливо люблять. Одного разу господиня довколишнього магазина, фру Лундін, дарує Боссе яблуко і просить опустити в поштову скриньку листівку за неї. Хлопчик не втримується від спокуси, щоб поглянути на текст: послання адресоване королю, в ньому говориться, що його син скоро повернеться додому, і, як знак, в руці він буде тримати золоте яблуко. Яблуко в руці Боссе стає золотим …
Незабаром хлопчик знаходить пляшку з замкненим всередині джином, звільняє його, і той, побачивши яблуко, переносить Боссе в країну Бажану. Там він дізнається, що його справжнє ім’я — Міо, а сам він, як син короля, є принцом цієї країни. Міо знайомиться з хлопчиком Юм-Юмом, батько дарує йому коня на ім’я Міраміс.
Однак незабаром з’ясовується, що в цій чудовій країні не все так благополучно, як здається на перший погляд: тут також живе злий лицар по імені Като, який своєю ненавистю до всіх випалює землю навколо, викрадає дітей з довколишніх сіл.
Древнє передбачення свідчить, що саме Боссе, незважаючи на свій вік, битиметься з Като і переможе його. Хлопчики і Міраміс відправляються в далеку і небезпечну подорож.
Головний герой долає свій страх заради ння королівства Країни Далекої. Вірними помічниками Міо в цій боротьбі стає його вірний друг — хлопчик Юм-Юм і досвідчений зброяр, який зробив для нього чарівний меч, здатний розсікати кам’яне серце лицаря Като. В Мертвому Лісі дітей врятувало «ду дерево», а «найчорніша в світі гора» впустила їх до себе. На стороні сміливих дітей виступає також «колодязь, що шепотів», яма в лісі і навіть скелі і птахи. Маленька дівчинки, перетворена на птаха, своїми крилами загасила смолоскип задля ння юних героїв (вона ожила під чарівним плащем, витканим її мамою). Завдяки їм герою вдається перемогти чари жорстокого лицаря Като.
Своє щастя хлопчик Міо знайшов не в героїчних пригодах, а в родинному затишку. Любов (матері, батька, друга) у цій казці здатна творити справжні дива й перемогти все лихе. Однак питання, куди ж насправді подівся Буссе — залишається відкритим.