Боротьба з немейським левом, невразливим до жодної зброї. Герой задушив його голіруч, але втратив палець і свою довбню. За деякими переказами на честь цього було засновано Немейські ігри. Побачивши після цього силу Геракла і переможеного лева, боягузливий Еврістей розпорядився виготовити для нього мідний глек, в якому ховався, коли Геракл приходив до міста;
Знищення багатоголової змії, лернейської гідри, отрутою якої Геракл намазав стріли, і тому найменша рана від його стріли ставала смертельною. Цей подвиг Еврістей не схотів визнавати, оскільки в ньому Гераклу допомагав його небіж Іолай;
Лови надзвичайно прудкої керинейської лані з золотими рогами й мідними ногами, яка належала Артеміді;
Знищення стімфалійських птахів, що мали мідні пазурі, крила, дзьоби й пір'я, яке правило їм за стріли. Геракл налякав птахів шумом і вразив їх стрілами;
Полювання на велетенського ерімантського вепра, який пустошив Аркадію. Геракл тоді випадково поранив кентавра Хірона отруєною стрілою, чим прирік його на тривалі страждання, оскільки Хірон був безсмертний;
Здобуття для доньки Еврістея Адмети пояса цариці амазонок Іпполіти. В цьому йому завадила Гера, підбуривши амазонок до битви, яку герой виграв;
Очищення Авгієвих стаєнь, які не мили багато років. Еврістей думав принизити Геракла цим завданням, але той придумав очистити стайні перепрямованими водами річки, не забруднившись. Еврістей не визнав подвигу через пиху Авгія, який приписав очищення стаєнь богу річки, щоб не давати Гераклу винагороди;
Подолання критського бика, що вивергав полум'я, якого Посейдон наслав Міносові за недотримання обрядів;
Викрадення людоїдних коней царя Діомеда;
Викрадення корів страхітливого триголового велетня Геріона, який жив на далекому заході, на острові Ерітія. Геракл перейшов усю Європу й Лівію і на пам'ять про цей похід спорудив Гераклові стовпи (Гібралтар і Сеуту). На зворотному шляху там, де пізніше був заснований Рим, частину корів у Геракла викрав велетень Как, якого герой убив. За визволення країни від розбійника тубільці встановили в себе культ Геракла, який згодом перейшов до римлян. З цим подвигом пов'язують боротьбу Геракла з Антеєм. Під час здійснення цього подвигу Геракл вбив царя бебриків Мігдона;
Викрадення золотих яблук із саду Гесперид: яблука дістав титан Атлант, поки Геракл підтримував замість нього небо;
Останній і найважчий подвиг — приборкання Кербера (Цербера). Після року приготувань Геракл спустився в царство Аїда біля Тенара, здолав триголового пса без будь-якої зброї, виніс його зв'язаного на світ і, показавши Еврістеєві, відніс назад. За іншими переказами, Геракл вивів з Аїду також Адметову дружину Алкесту та героя Тесея, а біля виходу вступив у двобій із самим богом Аїдом і навіть поранив його.
Услыхал царь Иван, что за Уралом лежит земля богаче той, которая ему подвластна. Знал он, что ту землю Сибирью зовут, много в ней всякого добра таится, да только далеко она от его царства. Много ночей и дней не спал царь Иван, все думу думал: как это царство хана покорить, а его землю к своему царству прирезать. Думал, думал Иван, но ничего придумать не мог, не было у него той силы, которая бы покорила Кучумово царство.
— Бояре были — не , а тебе и бог не велел. Ты скажи-ка лучше, кто есть в моем царстве храбрый да удалый, кто смерти не боится, кого молния не ударит и гром не оглушит?
Подумал слуга и говорит:
— Найдется в твоем царстве такой человек, слыхал я про него с малых лет зовут его Ермак Тимофеевич, удалый казак донской, службу верную, царь-батюшка, он тебе сослужит.
— Да и то верно, слыхал про него я, да только где он теперь есть, наверное, как в поле ветер, гуляет, где ночь проведет, где день просвищет.
Встал Иван-царь с постели, позвал к себе слуг верных и отправил их на Дон казака Ермака Тимофеевича искать. Долго ли разговор шел, но только мужик узнал от странника, что Ермак бродит по Уралу.
Исходил мужик реки и горы Урала вдоль и поперек. Наконец ему удалось напасть на след атамана. Вскоре он нашел семью Ермака и передал ему царя Ивана. Ермак Тимофеевич явился к царю без поклона, в шапке. Царь посмотрел на атамана и говорит:
— Слыхал я про тебя разные вести, не носить бы тебе головы на плечах, да царь милостив. Искупи свою вину, сослужи мне службу добрую. За Уралом нехоженая землица лежит, на земле той богатства несметные, ты пройди ту землю, излови хана Кучума, а людей его под власть Руси подведи.
Ермак Тимофеевич не стал перечить царю, вышел из царских палат, попросил есть-пить и пошел к своим казакам на Урал. Пришел. Рассказал обо всем своим удалым молодца
Боротьба з немейським левом, невразливим до жодної зброї. Герой задушив його голіруч, але втратив палець і свою довбню. За деякими переказами на честь цього було засновано Немейські ігри. Побачивши після цього силу Геракла і переможеного лева, боягузливий Еврістей розпорядився виготовити для нього мідний глек, в якому ховався, коли Геракл приходив до міста;
Знищення багатоголової змії, лернейської гідри, отрутою якої Геракл намазав стріли, і тому найменша рана від його стріли ставала смертельною. Цей подвиг Еврістей не схотів визнавати, оскільки в ньому Гераклу допомагав його небіж Іолай;
Лови надзвичайно прудкої керинейської лані з золотими рогами й мідними ногами, яка належала Артеміді;
Знищення стімфалійських птахів, що мали мідні пазурі, крила, дзьоби й пір'я, яке правило їм за стріли. Геракл налякав птахів шумом і вразив їх стрілами;
Полювання на велетенського ерімантського вепра, який пустошив Аркадію. Геракл тоді випадково поранив кентавра Хірона отруєною стрілою, чим прирік його на тривалі страждання, оскільки Хірон був безсмертний;
Здобуття для доньки Еврістея Адмети пояса цариці амазонок Іпполіти. В цьому йому завадила Гера, підбуривши амазонок до битви, яку герой виграв;
Очищення Авгієвих стаєнь, які не мили багато років. Еврістей думав принизити Геракла цим завданням, але той придумав очистити стайні перепрямованими водами річки, не забруднившись. Еврістей не визнав подвигу через пиху Авгія, який приписав очищення стаєнь богу річки, щоб не давати Гераклу винагороди;
Подолання критського бика, що вивергав полум'я, якого Посейдон наслав Міносові за недотримання обрядів;
Викрадення людоїдних коней царя Діомеда;
Викрадення корів страхітливого триголового велетня Геріона, який жив на далекому заході, на острові Ерітія. Геракл перейшов усю Європу й Лівію і на пам'ять про цей похід спорудив Гераклові стовпи (Гібралтар і Сеуту). На зворотному шляху там, де пізніше був заснований Рим, частину корів у Геракла викрав велетень Как, якого герой убив. За визволення країни від розбійника тубільці встановили в себе культ Геракла, який згодом перейшов до римлян. З цим подвигом пов'язують боротьбу Геракла з Антеєм. Під час здійснення цього подвигу Геракл вбив царя бебриків Мігдона;
Викрадення золотих яблук із саду Гесперид: яблука дістав титан Атлант, поки Геракл підтримував замість нього небо;
Останній і найважчий подвиг — приборкання Кербера (Цербера). Після року приготувань Геракл спустився в царство Аїда біля Тенара, здолав триголового пса без будь-якої зброї, виніс його зв'язаного на світ і, показавши Еврістеєві, відніс назад. За іншими переказами, Геракл вивів з Аїду також Адметову дружину Алкесту та героя Тесея, а біля виходу вступив у двобій із самим богом Аїдом і навіть поранив його.
О ПОКОРЕНИИ СИБИРИ ЕРМАКОМ
Услыхал царь Иван, что за Уралом лежит земля богаче той, которая ему подвластна. Знал он, что ту землю Сибирью зовут, много в ней всякого добра таится, да только далеко она от его царства. Много ночей и дней не спал царь Иван, все думу думал: как это царство хана покорить, а его землю к своему царству прирезать. Думал, думал Иван, но ничего придумать не мог, не было у него той силы, которая бы покорила Кучумово царство.
— Бояре были — не , а тебе и бог не велел. Ты скажи-ка лучше, кто есть в моем царстве храбрый да удалый, кто смерти не боится, кого молния не ударит и гром не оглушит?
Подумал слуга и говорит:
— Найдется в твоем царстве такой человек, слыхал я про него с малых лет зовут его Ермак Тимофеевич, удалый казак донской, службу верную, царь-батюшка, он тебе сослужит.
— Да и то верно, слыхал про него я, да только где он теперь есть, наверное, как в поле ветер, гуляет, где ночь проведет, где день просвищет.
Встал Иван-царь с постели, позвал к себе слуг верных и отправил их на Дон казака Ермака Тимофеевича искать. Долго ли разговор шел, но только мужик узнал от странника, что Ермак бродит по Уралу.
Исходил мужик реки и горы Урала вдоль и поперек. Наконец ему удалось напасть на след атамана. Вскоре он нашел семью Ермака и передал ему царя Ивана. Ермак Тимофеевич явился к царю без поклона, в шапке. Царь посмотрел на атамана и говорит:
— Слыхал я про тебя разные вести, не носить бы тебе головы на плечах, да царь милостив. Искупи свою вину, сослужи мне службу добрую. За Уралом нехоженая землица лежит, на земле той богатства несметные, ты пройди ту землю, излови хана Кучума, а людей его под власть Руси подведи.
Ермак Тимофеевич не стал перечить царю, вышел из царских палат, попросил есть-пить и пошел к своим казакам на Урал. Пришел. Рассказал обо всем своим удалым молодца