Характеристика сюжета произведения "Показание мальчика из церковного хора"
1 Укажите тип сюжета произведения с учётом темы (назовите её) , жанра (укажите его): детективный, сказочный, фантастический, сказочный, приключенческий, автобиографический, семейный, любовный, лирический, исторический, современный, жизнеподобный, аллегорический.
2. Что является в произведении экспозицией, завязкой, развитием событий, кульминацией событий, развязкой, эпилогом (не все части композиции могут присутствовать)? (при необходимости см. словарь в конце учебника)
4.Есть ли в произведении конфликт между персонажами? Между персонажем и обществом? Внутренний конфликт? Что предшествовало конфликту? Можно ли было его предотвратить? Как в произведении конфликт разрешается?
5. Опишите подробнее любой эпизод (чётко определить его границы (начало и конец):
А) Что предшествовало этому эпизоду?
Б) Опишите время, место (окружающую обстановку) действия в этом эпизоде.
В) Укажите героев этого эпизода, опишите их состояние.
Г) Приведите примеры художественных средств, которые автор использует в этом эпизоде для изображения характеров, движения сюжета, обозначения проблемы (смотри стр. 98-99, обращай внимание и на пейзаж, интерьер, монологи, диалоги, авторские размышления между строк и т. п.)
Д) Как этот эпизод готовит к следующим событиям?
Е) Предложите заголовок этому эпизоду.
(Только можно нормальный ответ
Іліа́да (дав.-гр. Ἰλιάς, МФА: [iːliás]) — кіклічна поема, що налічує 24 пісні, які складаються з 15693 віршів. Авторство приписують Гомеру. Ця поема є найдавнішою зі збережених пам'яток грецької літератури. «Іліада» є переробкою й об'єднанням численних переказів Стародавньої Греції про подвиги давніх героїв.
ІліадаἸλιάς

Єлена та Паріс, червонофігурний кратер, анонімний Вазописець із Стокгольма 1999Жанркіклічна поемаАвторприписується ГомеруМовадавньогрецька моваНаписано8 ст. до н.е.Попередній твірКіпріїНаступний твірЕфіопіда і Posthomericad Цей твір у Вікісховищі Цей твір у Вікіцитатах
Разом з «Одіссеєю» має 8-й номер у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часівжурналу Ньюсвік[1].
Описано події десятого року облоги Трої(Іліона) об'єднаним військом грецьких вождів. Сказання про попередні події (викрадення Єлени Парісом, виступ греків (ахейців) під верховним начальством Агамемнона), постаті головних вождів (Агамемнон, Менелай, Ахілл, Одісей, Нестор, Діомед, Аякс, Ідоменей та ін., троянський цар Пріам, його сини Гектор, Паріс і т. д.), так само, як і результат війни (загибель Трої), заздалегідь в Іліаді є відомими. Іліада охоплює лише незначний проміжок часу — епізод з історії облоги Трої.
Текст «Іліади» зберігся у редакції олександрійських філологів, які розділили поему на 24 пісні у 3 ст. до н. е.: кількість пісень в «Іліаді» була пов'язана з кількістю літер у давньогрецькому алфавіті (24). Епічні оповіді, оброблені в «Іліаді», мають тривалу історію. Розкопки Шлімана в Трої виявили культуру, яка відповідає описам «Іліади» і датовану кінцем 2 тисячоліття до н. е. Дешифровані хетські написи також свідчать про існування могутньої ахейської держави в 13 столітті до н. е. і навіть містять низку імен, досі відомих лише з давньогрецького епосу.
В «Іліаді» зображуються соціальні відносини «гомерівського періоду», проте в ній збереглися також і рудименти мікенської доби. Наприклад, більшість персонажів «Іліади» з'явилися ще до грецьких богів, видозмінених у процесі схрещення місцевих культів із релігією Зевса — бога нових завойовників. За Узенером, у самому циклі сказань про взяття Трої («Священного Іліону») і наступному поверненні грецьких воїнів, можна побачити відлуння прадавніх міфів. Мотиви, що мають основне значення в побудові сюжету «Іліади», теж запозичені з інших сказань: «гнів Ахілла» — з епосу про гнів Мелеагра, а мотив розколу між Зевсом і Герою — із циклу міфів про Геракла.
1.
- Важной задачей композиционного построения картины является выбор формата холста (его размер и пропорции сторон) и величины самого изображения.
- Точка зрения в композиции. Выразительность художественного образа определяется выразительностью выбранной натуры.
- композиционный центр. Выделение композиционного центра и создание естественного зрительного впечатления в картине достигается светотенью, величиной фигур, цветовыми сопоставлениями и расстоянием между фигурами.
- Равновесие картины в композиции достигается равномерным распределением элементов изображения на плоскости картины слева и справа, вверху и внизу.
- Важную роль в построении композиции картины играют сопоставления и контрасты.
Правила, приемы и средства композиции композиционные правила: передачи движения (динамики), покоя (статики), золотого сечения (одной трети). приемы композиции : передача ритма, симметрии и асимметрии, равновесия частей композиции и выделение сюжетно-композиционного центра.
2. Большое светлое пятно можно уравновесить маленьким темным. Много маленьких по размеру пятен можно уравновесить одним большим. Вариантов множество: уравновешиваются части по массе, тону и цвету. Равновесие может касаться как самих фигур, так и пространств между ними.
3. Крупная темная скала уравновешена более светлыми волнами по краям. Небо довольно простое с точки зрения мазков кисти, но оно красиво контрастирует с более энергичными мазкамм в остальной части картины. Затем небо плавно переходит в воду, обозначая линию горизонта. Создается красивый контраст между мягкими оранжевыми, розовыми и желтыми оттенками теплого света уходящего солнца и насыщенными синими и пурпурными оттенками скал. Темно-синий цвет воды в нижней части картины уравновешивается с темными цветами скал. Изображение картины в оттенках серого показывает, что эти темные области уравновешены между собой.
4. Ближний парусник движется быстрее. Композиция построена по диагонали, предметы и их расположение относительно друг друга динамичное, можно сказать контрастное. На картине используются одна или несколько диагональных линий, поэтому изображение выглядит более динамичным; эффект движения создан из-за того, что оставлено свободное пространство перед движущимся объектом;
Объяснение: