Символизм сентиментальный в названии имеет значение излишне чувствительный, слезливый. В стихотворении восемь строф. Стихотворение посвящено угасающей жизни (тема). особенности композиции.: можно выделить в тексте Две части: 1) обрамление (авторская характеристика героев); 2) диалог героев. Два лирических героя в этом произведении Два существа; неясные тени; глаза тусклы; походка мертва; невнятные слова; два призрака. Существа, тени, призраки. Слова тени и призраки используются в переносном значении. Эти герои - неживые. Из живых людей они превратились в призраки, тени. Автор даже не называет их людьми - они некие существа. Тусклы, - то есть в них нет жизни, нет красок. Их походка мертва. Это значит, что она лишена живости, динамики (бредут, бормочут, тащились). Даже их походка мертва! Автор изображает своих героев на фоне осени Осень-это время, которое символизирует умирание, увядание. Здесь имеет место параллелизм: осень в природе и осень в душах героев. Их настроение не одинаково: первый говорит о радости далеких дней. Этот персонаж - весь в Второй говорит о том, что все чувства Но несмотря на осень, запустенье, два призрака бормочут о цветенье. Речь идет о былом цветенье, о том, что когда-то цвело в душах героев. Смысловые цепочки, характеризующие их внутреннее состояние: 1-я цепочка: радость — трепет — восторг — дни счастья, губ слиянье — надежда — небеса просторны; 2-я цепочка: зачем вы вспомнили о ней? — нет — может быть — исчезла — небо черное. Вывод: у 1-го героя настрой более романтический, возвышенный. У второго-это взгляд пессимиста. И хотя 1-й герой ещё помнит о молодости, о счастье - впереди у обоих только угасание
Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати. Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.
Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.
сентиментальный в названии имеет значение
излишне чувствительный, слезливый.
В стихотворении восемь строф.
Стихотворение посвящено угасающей жизни (тема).
особенности композиции.:
можно выделить в тексте Две части:
1) обрамление (авторская характеристика героев);
2) диалог героев.
Два лирических героя в этом произведении
Два существа; неясные тени; глаза тусклы;
походка мертва; невнятные слова; два призрака.
Существа, тени, призраки. Слова тени и призраки
используются в переносном значении.
Эти герои - неживые. Из живых людей они превратились
в призраки, тени.
Автор даже не называет их людьми - они некие существа.
Тусклы, - то есть в них нет жизни, нет красок.
Их походка мертва. Это значит, что она лишена живости,
динамики (бредут, бормочут, тащились).
Даже их походка мертва!
Автор изображает своих героев на фоне осени
Осень-это время, которое символизирует умирание,
увядание.
Здесь имеет место параллелизм: осень в природе и
осень в душах героев.
Их настроение не одинаково:
первый говорит о радости далеких дней. Этот персонаж -
весь в
Второй говорит о том, что все чувства
Но несмотря на осень, запустенье, два призрака бормочут
о цветенье.
Речь идет о былом цветенье, о том, что когда-то цвело в
душах героев.
Смысловые цепочки, характеризующие их внутреннее состояние:
1-я цепочка: радость — трепет — восторг — дни счастья,
губ слиянье — надежда — небеса просторны;
2-я цепочка: зачем вы вспомнили о ней? — нет — может быть —
исчезла — небо черное.
Вывод: у 1-го героя настрой более романтический, возвышенный.
У второго-это взгляд пессимиста.
И хотя 1-й герой ещё помнит о молодости, о счастье -
впереди у обоих только угасание
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати. Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.
Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.