Хэлппп буду очень благодарен:
Початковий і середній рівні
1. З чого почалася справа Тев’є як молочника, за твором Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар»?
а) Узяв кредит у банку; в) отримав велику спадщину;
б) з подарунків на знак вдячності; г) до багаті родичі.
2. Як головний герой Шолом-Алейхема «Тев’є-молочара» ставився до своїх дочок?
а) Як до джерела збагачення; в) як до великого тягаря;
б) байдуже; г) з розумінням та любов’ю.
3. Що означає назва твору Р. Бредбері «451° за Фаренгейтом»?
а) Псевдонім головного героя;
б) температура, за якої може статися глобальна катастрофа на землі;
в) температура самозаймання паперу;
г) назва кав’ярні, де зазвичай відпочивали пожежники.
4. Як ставилося оточення до героїні роману Р. Бредбері «451° за Фаренгейтом» Кларисси Маклеллан?
а) Як до дитини-індиго; в) байдуже;
б) як до божевільної; г) як до лідера.
5. Образ головного героя твору Еріка Сігела нагадує вічний образ в літературі:
а) Гамлета; в) Ромео;
б) Дон Кіхота; г) Гобсека.
6. Проблему справедливості та толерантності порушено у творі:
а) Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар»;
б) Р. Бредбері «451° за Фаренгейтом»;
в) Лі Гарпер «Убити пересмішника»;
г) Е. Сігел «Історія одного кохання».
Достатній рівень
7. За твором Шолом-Алейхема «Тев’є-молочара» схарактеризуйте риси єврейського народу.
8. Визначте проблематику роману Р. Бредбері «451° за Фаренгейтом».
Високий рівень
9. Виконайте одне із завдань.
1. Проведіть паралелі між фантастичним твором Р. Бредбері «451° за Фаренгейтом» та тенденціями сьогодення.
2. Продовжте історію героя твору Шолом-Алейхема Тев’є-молочара.
ІІ варіант
Початковий і середній рівні
1. Як Тев’є із твору Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар» здобув справжнє багатство — корову?
а) Заробив у місті;
б) йому подарували її за врятування жінок;
в) виграв на біржі гроші;
г) знайшов у лісі.
2. Тев’є підтримав старшу дочку в її небажанні виходити заміж за м’ясника тому, що:
а) примітив для неї багатшого жениха;
б) здавна не любив рід м’ясника;
в) вважав, що одружуватися потрібно кохаючи;
г) боявся помсти душі дружини м’ясника.
3. Основним завданням пожежників у романі Р. Бредбері «451° за Фаренгейтом» було:
а) знаходити воду для гасіння;
б) спалювати книги;
в) підслуховувати, про що говорять мешканці Міста; г_ налагоджувати телевізори для стеження.
4. Хто спонукав Монтега замислитися над тим, що діється навколо?
а) Кларисса; в) Фабер;
б) Мілдред; г) Бітті.
5. Олівер Барнетт із повісті Е.Сігела «Історія одного кохання» захоплювався:
а) футболом; в) хокеєм;
б) регбі; г) бейсболом.
6. Основна колізія твору Гарпер Лі «Убити пересмішника» розгортається навколо:
а) дружби дітей;
б) боязні дітей сусіда Страхолюда;
в) суду над чорношкірим;
г) бійки дітей за честь адвоката Аттікуса.
Достатній рівень
7. Схарактеризуйте Тев’є-молочара й визначте, які характерні риси єврейського народу втілені в цьому образі.
8. Складіть короткий паспорт-характеристику твору Лі Гарпер «Убити пересмішника»
Високий рівень
9. Виконайте одне із завдань.
1. Напишіть твір-роздум «Чи загрожує людству розвиток науки й техніки, бездумне споживання благ цивілізації?»
2. Напишіть рецензію (або відгук.) на самостійно прочитану книгу сучасної зарубіжної літератури.
Схема анализа стихотворения
Общеизвестно, что жесткой, канонической схемы анализа поэтического текста не существует, поскольку художественное произведение — явление живое, сопротивляющееся сухому, унифицированному подходу. Следует помнить, что поэтический текст анализировать сложнее, чем прозаический, так как гармонию стиха нетрудно разрушить, неуклюже прикоснувшись к тончайшей поэтической ткани стихотворения, которое стремится запечатлеть «невыразимое», «шепнуть о том, пред чем язык немеет», по образному выражению А. А. Фета.
Восприятие лирики читателем предельно субъективно, глубокий же анализ стихотворения сродни искусству. Не случайно М. И. Цветаева, говоря о беззащитности художественного слова, замечает: «Меня нужно понять — либо меня нет». Каждое стихотворение по-своему уникально: в одном случае размер стиха имеет содержательный смысл (так, хорей В. А. Жуковского «Мщение» передает зловещий топот лошадиных копыт), в другом метр является формальным элементом, безучастным к сокровенным смыслам художественного текста, в одном стихотворении разворачивается новеллистический сюжет (цикл стихотворений Н. А. Некрасова «На улице»), в другом — лирический сюжет свернут настолько, что почти полностью уходит в подтекст стихотворения (А. А. Фета «Шепот, робкое дыханье...»). Главные задачи поэта в конкретном стихотворении могут быть самыми разными: передача внутреннего состояния героя, воплощение в образной форме философской мысли, создание музыки стиха. Так, важнейшая художественная задача А. С. Пушкина в элегии «Ненастный день потух; ненастной ночи мгла...» — передача тончайших изменений настроения лирического героя, тоскующего по возлюбленной, с которой он разлучен. Его душа рвется к ней, он мысленно созерцает ее образ и бесконечно страдает от невольных ревнивых подозрений, почти не выраженных в слове: об этой душевной муке можно лишь догадаться по лавине точек, которые обрывают стихотворение:
Никто ее любви небесной не достоин.
Не правда ль: ты одна... ты плачешь...
я спокоен;
Но если
В апокалипсической зарисовке Ф. И. Тютчева «Последний катаклизм» наиболее существенным оказывается философская мысль, которая утверждает существование Бога и трагическую для человека невозможность его познать:
Когда пробьет последний час природы, Состав частей разрушится земных: Все зримое опять покроют воды, И Божий лик изобразится в них!
Стихотворение А. А. Блока «В углу дивана», прежде всего, завораживает своеобразной мелодией стиха, которая создается не только размером, но и своеобразным синтаксическим членением стиха.
Но в камине дозвенели Угольки.
За окошком догорели Огоньки.
И на вьюжном море тонут Корабли.
И над южным морем стонут Журавли.
Задача формирования читательской культуры предполагает знание о наиболее общих возможных аспектах анализа стихотворения, умение его интерпретировать. Предложенная в схеме последовательность разбора стихотворения условна, хотя и обладает определенной логикой, сложившейся в практике анализа. Создание свободного (в жанре эссе) комментария стихотворения или строго исследовательского текста о нем можно начинать с любого из предложенных в схеме направлений анализа. При этом отправной пункт анализа, как и логику дальнейших рассуждений, следует искать в самом художественном тексте.