В творчестве Гоголя образ «маленького человека» приобретает драматическое качество: это не просто незнатный человек «второго сорта», униженный социальным неравенством и бессознательно подчиняющийся правилу «всяк сверчок знай свой шесток», а человек, психологически осознающий безнадёжность своего положения перед непреодолимыми трудностями жизни и внутренне (а порой и внешне) выражающий протест против обстоятельств — то, что мы называем бунтом «маленького человека». Исход этого бунта всегда трагичен, поскольку всё заканчивается смертью либо безумием героя.
Смерть"маленького человека" обретает у Гоголя черты космической трагедии.Судьба "маленького человека"-судьба человека вообще перед лицом Бога, Вселенной намного превосходит то, что можно описать языком человека. Его основной и, кажется, единственный талант заключался в довольствоваться тем, что у него есть. Это ему преодолевать все противоречия жизни и в какой-то степени становится проявлением «бесстрастия». С утратой этого свойства "маленький человек" утрачивает и саму жизнь.
Всі ми обожнюємо літні канікули, коли немає уроків , можна гратися досхочу . Одні з таких продуктивних літніх канікул змалював Ярослав Стельмах у повісті: "Митькозавр з Юрківки , або Химера лісового озера"
Героями твору є два хлопчики п'ятикласники- Митько й Сергій. Отримавши завдання з Ботаніки від учительки зібрати колекцію комах за літо ,винахідливі друзі вмовляють батьків відпустити їх на літо до Митькової бабусі в село .Батьки Сергія одразу не погоджуються, бо знають, яка то вибухова сила, ці двоє друзів, але, зрештою, здаються, піддавшись вагомим аргументам про "передчасне старіння наших організмів" та двійки за незібрану колекцію, що придумав Митько.
Спочатку хлопці не виявляють жодної цікавості до збирання усяких комах, до вивчення зоології, бо чим вона може бути краща за ботаніку? Приятелі збираються присвятити час виключно забавкам, як це й годиться п'ятикласникам, що важко працювали весь навчальний рік.
В творчестве Гоголя образ «маленького человека» приобретает драматическое качество: это не просто незнатный человек «второго сорта», униженный социальным неравенством и бессознательно подчиняющийся правилу «всяк сверчок знай свой шесток», а человек, психологически осознающий безнадёжность своего положения перед непреодолимыми трудностями жизни и внутренне (а порой и внешне) выражающий протест против обстоятельств — то, что мы называем бунтом «маленького человека». Исход этого бунта всегда трагичен, поскольку всё заканчивается смертью либо безумием героя.
Смерть"маленького человека" обретает у Гоголя черты космической трагедии.Судьба "маленького человека"-судьба человека вообще перед лицом Бога, Вселенной намного превосходит то, что можно описать языком человека. Его основной и, кажется, единственный талант заключался в довольствоваться тем, что у него есть. Это ему преодолевать все противоречия жизни и в какой-то степени становится проявлением «бесстрастия». С утратой этого свойства "маленький человек" утрачивает и саму жизнь.
Всі ми обожнюємо літні канікули, коли немає уроків , можна гратися досхочу . Одні з таких продуктивних літніх канікул змалював Ярослав Стельмах у повісті: "Митькозавр з Юрківки , або Химера лісового озера"
Героями твору є два хлопчики п'ятикласники- Митько й Сергій. Отримавши завдання з Ботаніки від учительки зібрати колекцію комах за літо ,винахідливі друзі вмовляють батьків відпустити їх на літо до Митькової бабусі в село .Батьки Сергія одразу не погоджуються, бо знають, яка то вибухова сила, ці двоє друзів, але, зрештою, здаються, піддавшись вагомим аргументам про "передчасне старіння наших організмів" та двійки за незібрану колекцію, що придумав Митько.
Спочатку хлопці не виявляють жодної цікавості до збирання усяких комах, до вивчення зоології, бо чим вона може бути краща за ботаніку? Приятелі збираються присвятити час виключно забавкам, як це й годиться п'ятикласникам, що важко працювали весь навчальний рік.