объяснение: “майстер корабля” — перший роман ю. яновського, автобіографічний. твір, “легкий і життєжадібний”, написаний на одному подиху: письменник розпочав роботу 27 листопада 1927 року в одесі, а закінчив у харкові, куди невдовзі переїхав.
роман побудований у пісенній формі. а оскільки пісня — один із найлаконічніших художніх жанрів, то в романі опущено так звані воєнні будні, завдяки чому досягнуто стислості й ліризму в художньому осмисленні теми.
в пісенному зачині автор називає друзів — «чотири паростки міцного дуба» (тобто сини великого народу). вони різні, але об'єднані спільною метою — захистити країну.
письменник романтизує подвиги друзів, показує військову звитягу, козацьку відвагу та надзвичайну силу. роман складається із семи окремих розділів — новел, що також стало новаторством в українській літературі.
тема роману «майстер корабля» — море й кіномистецтво — виконана в сміливому неоромантичному ключі, значно розширювала ідейно-проблемні й стилістичні обрії української прози.
ідея: перед читачем вимальовуються не просто будні з життя й творчості українських кіномайстрів 20-х pp., не лише їхні турботи в зв'язку зі створенням сценарію фільму та будівництвом для цього спеціального корабля, а широкі картини творчогожиття людини, за яким стоїть великий узагальнюючий сенс, що все життя на планеті має будуватися з творчим натхненням, з турботою про культуру кожної нації, про завтрашній день людства, і тоді майбутнє перетвориться на казковий край мирної праці й гармонійно розвинених особистостей.
окрім усього, «майстром корабля» письменник демонстрував нову форму, у якій домінував раціоналістичний стрижень, поетика умовного моделювання.
появою роману "майстер корабля" ю. яновський утвердив себе як справжній письменник — мрійник, який ніколи не забував про красу звичайної людської душі.
Великий писатель лев николаевич толстой, как никто другой, интересовался проблемой социального зла. многие из его произведений отличаются высоким пафосом.нередко в основе его творений были реальные факты. так было и с рассказом "после ", где описывается событие, о котором толстой слышал еще в молодые годы.автор мастерски пользуется приемом создания контраста. этой цели призвана служить и двухчастная структура рассказа. в первой части дается восторженное описание светского . толстой использует эпитеты "счастливый", "великолепный", "сияющий", чтобы вызвать у читателя ощущение настоящего праздника. главный герой — иван васильевич - юноша из богатой семьи. он впечатлителен и горяч. иван васильевич наблюдает, как предмет его страсти — дочь полковника — танцует мазурку со своим красивым статным отцом. чувство юноши получает как бы новый толчок. вторая часть рассказа написана в мрачных темных тонах. иван васильевич видит, как сильная рука полковника, нежно поддерживавшая еще вчера в мазурке дочь, бьет сегодня по лицу слабосильного солдатика. юноша в недоумении: неужели можно иметь два лица: одно для и другое — для муштры? ведь полковник ведет себя совершенно естественно в обеих ситуациях. иван васильевич чувствует, что сама жизнь, само общество влияют на человека, заставляя его менять свои обличья - две стороны одной медали. юноша думает так: "если это делалось с такой уверенностью и признавалось всеми необходимым, то, стало быть, они знали что-то такое, чего я не знал". однако в собственной душе иван васильевич не может найти оправдания изуверству полковника.лев толстой отмечает, что подобный случай не мог не повлиять на человека, сохранившего свою нравственность. иван васильевич отказывается от карьеры и посвящает себя служению другим людям. любовь постепенно уходит из сердца юноши. "вот какие бывают дела и от чего переменяется и направляется вся жизнь человека", — говорит автор. можно сказать, что иван васильевич утратил не только свою любовь к дочери полковника, но и любовь и уважение к российскому обществу того времени.лев николаевич толстой - мастер психологического портрета. иван васильевич, выступающий в произведении в роли рассказчика, может считаться типичным представителем прогрессивной части российского общества xix века. его судьба — это судьба сотен и тысяч думающих людей, которые деятельно противостояли мертвящему влиянию царизма в россии.
ответ:
объяснение: “майстер корабля” — перший роман ю. яновського, автобіографічний. твір, “легкий і життєжадібний”, написаний на одному подиху: письменник розпочав роботу 27 листопада 1927 року в одесі, а закінчив у харкові, куди невдовзі переїхав.
роман побудований у пісенній формі. а оскільки пісня — один із найлаконічніших художніх жанрів, то в романі опущено так звані воєнні будні, завдяки чому досягнуто стислості й ліризму в художньому осмисленні теми.
в пісенному зачині автор називає друзів — «чотири паростки міцного дуба» (тобто сини великого народу). вони різні, але об'єднані спільною метою — захистити країну.
письменник романтизує подвиги друзів, показує військову звитягу, козацьку відвагу та надзвичайну силу. роман складається із семи окремих розділів — новел, що також стало новаторством в українській літературі.
тема роману «майстер корабля» — море й кіномистецтво — виконана в сміливому неоромантичному ключі, значно розширювала ідейно-проблемні й стилістичні обрії української прози.
ідея: перед читачем вимальовуються не просто будні з життя й творчості українських кіномайстрів 20-х pp., не лише їхні турботи в зв'язку зі створенням сценарію фільму та будівництвом для цього спеціального корабля, а широкі картини творчогожиття людини, за яким стоїть великий узагальнюючий сенс, що все життя на планеті має будуватися з творчим натхненням, з турботою про культуру кожної нації, про завтрашній день людства, і тоді майбутнє перетвориться на казковий край мирної праці й гармонійно розвинених особистостей.
окрім усього, «майстром корабля» письменник демонстрував нову форму, у якій домінував раціоналістичний стрижень, поетика умовного моделювання.
появою роману "майстер корабля" ю. яновський утвердив себе як справжній письменник — мрійник, який ніколи не забував про красу звичайної людської душі.