Па́мять — это общее обозначение для комплекса познавательных и высших психических функций по накоплению, сохранению и воспроизведению знаний и навыков. Память есть у каждого человека. Зачем же нам иметь память? Память нужна для того, что бы например знать где ты живешь, запоминать дорогу в школу и т.п. В памяти сохраняется как и первая пятерка, так и первая двойка. В нашей памяти сохраняются очень хорошие, веселые моменты которые ты вспоминаешь с улыбкой на лице.Так же сохраняются и плохие моменты которые ты хочешь стереть из памяти. Но увы это не возможно. Наша память бессмертна.Ее не возможно убить или поранить.
Споглядаючи пекло, Будда згадав, як Кандата врятував життя павукові, й вирішив віддячити йому за добро — при нагод вибратися з пекла. На щастя, поблизу над зеленим, як малахіт, листям лотосу райський павук плів свою чарівну сріблясту нитку. Будда взяв павутинку і мимо сніжно-білих, як перлина, квітів швидко спустив її далеко-далеко вниз, до самого пекла.)
3. Там, на дні пекла, у Кривавому озері борсався Кандата. Хоч куди глянь, всюди тьма кромішня, і тільки коли-не-коли в тій темряві зблисне вістря Шпилястої гори. Чи може бути щось страхітливіше? Навколо тихо, як у могилі, лише іноді чути тихі зітхання грішників — виснажені пекельними муками, вони навіть не можуть плакати вголос. Тож і Кандата, задихаючись у Кривавому озері, звивався, корчився, як жаба перед смертю.
Та якось ненароком він звів очі вгору: з далекого неба над Кривавим озером у пітьмі, немов боячись людського ока, повисла блискуча сріблиста павутинка.
Память есть у каждого человека. Зачем же нам иметь память? Память нужна для того, что бы например знать где ты живешь, запоминать дорогу в школу и т.п. В памяти сохраняется как и первая пятерка, так и первая двойка. В нашей памяти сохраняются очень хорошие, веселые моменты которые ты вспоминаешь с улыбкой на лице.Так же сохраняются и плохие моменты которые ты хочешь стереть из памяти. Но увы это не возможно.
Наша память бессмертна.Ее не возможно убить или поранить.
Споглядаючи пекло, Будда згадав, як Кандата врятував життя павукові, й вирішив віддячити йому за добро — при нагод вибратися з пекла. На щастя, поблизу над зеленим, як малахіт, листям лотосу райський павук плів свою чарівну сріблясту нитку. Будда взяв павутинку і мимо сніжно-білих, як перлина, квітів швидко спустив її далеко-далеко вниз, до самого пекла.)
3. Там, на дні пекла, у Кривавому озері борсався Кандата. Хоч куди глянь, всюди тьма кромішня, і тільки коли-не-коли в тій темряві зблисне вістря Шпилястої гори. Чи може бути щось страхітливіше? Навколо тихо, як у могилі, лише іноді чути тихі зітхання грішників — виснажені пекельними муками, вони навіть не можуть плакати вголос. Тож і Кандата, задихаючись у Кривавому озері, звивався, корчився, як жаба перед смертю.
Та якось ненароком він звів очі вгору: з далекого неба над Кривавим озером у пітьмі, немов боячись людського ока, повисла блискуча сріблиста павутинка.
Объяснение: