Річарду Левине Серце притаманні веселість, життєрадісність, великодушність, вірність у дружбі. Він воліє бути краще мандрівним лицарем, ніж королем, тому оточуючим інколи доводиться нагадувати йому про обов'язок і відповідальність перед країною. Айвенго — справжній лицар.
Провів увесь час свого правління (крім 6 місяців) за кордоном.
Третій син Генріха ІІ, проти якого двічі піднімав повстання.
Під час Третього хрестового походу здобув перемоги на Кіпрі, біля сирійської фортеці Акри та Арзуфа (над Салах ед Діном), але йому не вдалося взяти Єрусалим.
На зворотному шляху до батьківщини потрапив у підступний полон до герцога Австрії Леопольда V, з яким мав до цього тривалий конфлікт. Леопольд V передав Річарда імператорові Генріху VI. Річард був його в'язнем, доки за нього не було отримано викуп у 150 тисяч марок.
Это стихотворение мне понравилось тем, что Олег очень сильный, храбрый мужественный и тд. Уже первые строки стихотворения характеризуют князя Рассказ о том, как погиб вещий Олег, мне запомнился уже при знакомстве с летописью. Сама легенда о его гибели поэтична и загадочна. Когда же о ней рассказал великий поэт, то исторический эпизод превратился в произведение высокой поэзии. Поэт заставляет нас судить и о времени, и о судьбе человека. При этом нам становится ясным его собственный взгляд на безостановочный бег истории, его согласие с тем, что нельзя отвратить неизбежное. Олега как отважного и смелого воина, решившего отомстить хазарам за их наглое вторжение в русские земли. Однако неустрашимый князь Олег верит в предсказания кудесника, с уважением называя его "покорный Перуну старик одному". Он просит старого волхва рассказать, что ждет его в будущем. И даже обещает старику за это самого лучшего коня. Не смотря на преграды на его пути, он всё преодолел!
Річарду Левине Серце притаманні веселість, життєрадісність, великодушність, вірність у дружбі. Він воліє бути краще мандрівним лицарем, ніж королем, тому оточуючим інколи доводиться нагадувати йому про обов'язок і відповідальність перед країною. Айвенго — справжній лицар.
Провів увесь час свого правління (крім 6 місяців) за кордоном.
Третій син Генріха ІІ, проти якого двічі піднімав повстання.
Під час Третього хрестового походу здобув перемоги на Кіпрі, біля сирійської фортеці Акри та Арзуфа (над Салах ед Діном), але йому не вдалося взяти Єрусалим.
На зворотному шляху до батьківщини потрапив у підступний полон до герцога Австрії Леопольда V, з яким мав до цього тривалий конфлікт. Леопольд V передав Річарда імператорові Генріху VI. Річард був його в'язнем, доки за нього не було отримано викуп у 150 тисяч марок.
Это стихотворение мне понравилось тем, что Олег очень сильный, храбрый мужественный и тд. Уже первые строки стихотворения характеризуют князя Рассказ о том, как погиб вещий Олег, мне запомнился уже при знакомстве с летописью. Сама легенда о его гибели поэтична и загадочна. Когда же о ней рассказал великий поэт, то исторический эпизод превратился в произведение высокой поэзии. Поэт заставляет нас судить и о времени, и о судьбе человека. При этом нам становится ясным его собственный взгляд на безостановочный бег истории, его согласие с тем, что нельзя отвратить неизбежное. Олега как отважного и смелого воина, решившего отомстить хазарам за их наглое вторжение в русские земли. Однако неустрашимый князь Олег верит в предсказания кудесника, с уважением называя его "покорный Перуну старик одному". Он просит старого волхва рассказать, что ждет его в будущем. И даже обещает старику за это самого лучшего коня. Не смотря на преграды на его пути, он всё преодолел!