Удивительно добрый и тёплый рассказ для детей о животных и природе.Пришвин с любовью описывает поведение сорок,которые решили провести охотничью собаку.Сюжет прост и поучителен,
Выскочка-это сорока,которая получила по заслугам и осталась без хвоста,попытавшись отнять награду-косточку у Вьюшки,охотничьей собаки.Урок на всю жизнь,потому выскочка не послушала мудрую сорочью стаю,а жить без хвоста сороке-это не только очень нелегко,но и позороно.Рассказ написан простым языком,автор рисует красочные образы животных и природы.
Ще довго за нами лунали слова дядька, та ми не хотіли нічого чути. Нас переповнював розпач. Ми спішили додому. Треба було розказати батькам чим займається дядько.
Батько вислухав нас і скрушно помахав головою. Він знав, що дядько Шпичак не гребує браконьєрством, але вбивати тварин заповідника – то вже занадто. Це так просто не минеться. Лося почнуть шукати. Брехня рано чи пізно вилізе назовні, тоді, мабуть, штрафу не минути. Та особливо батька засмутило те, що пережили ми, його діти. Один смертельний постріл перекреслив життя і надзвичайний порятунок лося.
Коли увечері зайшов дядько, усі з осудом дивилися на нього. І ті вісім недоброзичливих очей рідних людей, мабуть, уперше зачепили дядька. Він дав нам тверде слово більше не вбивати тварин.
Удивительно добрый и тёплый рассказ для детей о животных и природе.Пришвин с любовью описывает поведение сорок,которые решили провести охотничью собаку.Сюжет прост и поучителен,
Выскочка-это сорока,которая получила по заслугам и осталась без хвоста,попытавшись отнять награду-косточку у Вьюшки,охотничьей собаки.Урок на всю жизнь,потому выскочка не послушала мудрую сорочью стаю,а жить без хвоста сороке-это не только очень нелегко,но и позороно.Рассказ написан простым языком,автор рисует красочные образы животных и природы.
Объяснение:
Ще довго за нами лунали слова дядька, та ми не хотіли нічого чути. Нас переповнював розпач. Ми спішили додому. Треба було розказати батькам чим займається дядько.
Батько вислухав нас і скрушно помахав головою. Він знав, що дядько Шпичак не гребує браконьєрством, але вбивати тварин заповідника – то вже занадто. Це так просто не минеться. Лося почнуть шукати. Брехня рано чи пізно вилізе назовні, тоді, мабуть, штрафу не минути. Та особливо батька засмутило те, що пережили ми, його діти. Один смертельний постріл перекреслив життя і надзвичайний порятунок лося.
Коли увечері зайшов дядько, усі з осудом дивилися на нього. І ті вісім недоброзичливих очей рідних людей, мабуть, уперше зачепили дядька. Він дав нам тверде слово більше не вбивати тварин.