Как в гражданской лирике Некрасова соотносятся идеал и действительность? Можно ли считать спор Поэта и Гражданина в одноименном стихотворении завершенным?
Я был восхищён главным героем военной поэмы – Василием Тёркиным. Он был силён и никогда не падал духом. Я был изумлён его жизнелюбием, так как он настолько любил жизнь, что, даже глядя в глаза Смерти, пытался противостоять ей:
«Так пошла ты прочь,
Косая,
Я солдат ещё живой… …
Но тебе по доброй воле
Я не сдамся никогда.»
У меня в памяти отпечатался эпизод, в котором Тёркин сбил самолёт, ведь не каждый солдат может совершить такого рода подвиг. Мне понравился рассказ о поединке, в котором Тёркин проявил свою стойкость и мастерство рукопашного боя. Для меня Тёркин, хитрый, бескорыстный, весёлый и бойкий человек, является идеалом русского солдата, а самое главное то, что он не единственный герой войны, а такие солдаты, как он, есть в каждом взводе:
Маленький хлопчик, головний герой казки, змусив мене замислитись над важливими проблемами про справжні і фальшиві цінності, про дружбу і місце людини у житті.
У пошуках друзів Маленький принц залишає свій дім, маленький астероїд В-612, свої щоденні справи: догляд за трьома невеличкими вулканами та улюбленою Трояндою і вирушає у мандри. Але на жодній із шести відвіданих ним планет герой не знаходитьне те що друзів, а навіть бодай звичайнісінького порозуміння з її мешканцями. Король здатен дивитися на всіх як на підлеглих, тому не спроможний зрозуміти радість дружби.
Честолюбець надто зайнятий собою. П’яниця – загублена, душа. Ділок вважає себе дуже зайнятим, хоча насправді не робить нічого корисного, так само, Як і Географ.
Один лише Ліхтарник викликав симпатію Маленького принца. Але його нескінченні клопоти не залишають йому часу для звичайних людських справ. Так буває, що все життя доводиться виконувати нікому не потрібну роботу.
Світ дорослих такий складний, заплутаний, незрозумілий. А дитина живе за велінням серця, тому у її світі все просто й зрозуміло. Вона більше відчуває серцем, ніж осягає розумом. Через це дитина бачить тільки головне.
А головне у житті – це добро, взаєморозуміння, дружба, любов, краса.
Лише на Землі Маленький принц знайшов друга. Це був Лис. Він допоміг хлопчику збагнути, в чому сенс життя, пояснив, що стати другом нелегко. Для цього треба віддати частинку своєї душі. Лис відкрив Маленькому принцу найголовніший секрет: “Добре бачить тільки серце.
Найголовнішого очима не побачиш”.
Для того, щоб життя на планеті Земля стало кращим, кожен дорослий мусить повернути собі чисту дитячу душу. Стосунки між людьми стануть щирими, прийде взаєморозуміння, кожен день наповниться радістю та красою. Не заради забавки написав Антуан де Сент-Екзюпері цю казку.
Вона містить глибокі роздуми про світ і людей у ньому. Мені так хочеться, щоб ці найгол
Я был восхищён главным героем военной поэмы – Василием Тёркиным. Он был силён и никогда не падал духом. Я был изумлён его жизнелюбием, так как он настолько любил жизнь, что, даже глядя в глаза Смерти, пытался противостоять ей:
«Так пошла ты прочь,
Косая,
Я солдат ещё живой… …
Но тебе по доброй воле
Я не сдамся никогда.»
У меня в памяти отпечатался эпизод, в котором Тёркин сбил самолёт, ведь не каждый солдат может совершить такого рода подвиг. Мне понравился рассказ о поединке, в котором Тёркин проявил свою стойкость и мастерство рукопашного боя. Для меня Тёркин, хитрый, бескорыстный, весёлый и бойкий человек, является идеалом русского солдата, а самое главное то, что он не единственный герой войны, а такие солдаты, как он, есть в каждом взводе:
«Парень в этом роде
В каждой роте есть всегда,
Да и в каждом взводе.»
Маленький хлопчик, головний герой казки, змусив мене замислитись над важливими проблемами про справжні і фальшиві цінності, про дружбу і місце людини у житті.
У пошуках друзів Маленький принц залишає свій дім, маленький астероїд В-612, свої щоденні справи: догляд за трьома невеличкими вулканами та улюбленою Трояндою і вирушає у мандри. Але на жодній із шести відвіданих ним планет герой не знаходитьне те що друзів, а навіть бодай звичайнісінького порозуміння з її мешканцями. Король здатен дивитися на всіх як на підлеглих, тому не спроможний зрозуміти радість дружби.
Честолюбець надто зайнятий собою. П’яниця – загублена, душа. Ділок вважає себе дуже зайнятим, хоча насправді не робить нічого корисного, так само, Як і Географ.
Один лише Ліхтарник викликав симпатію Маленького принца. Але його нескінченні клопоти не залишають йому часу для звичайних людських справ. Так буває, що все життя доводиться виконувати нікому не потрібну роботу.
Світ дорослих такий складний, заплутаний, незрозумілий. А дитина живе за велінням серця, тому у її світі все просто й зрозуміло. Вона більше відчуває серцем, ніж осягає розумом. Через це дитина бачить тільки головне.
А головне у житті – це добро, взаєморозуміння, дружба, любов, краса.
Лише на Землі Маленький принц знайшов друга. Це був Лис. Він допоміг хлопчику збагнути, в чому сенс життя, пояснив, що стати другом нелегко. Для цього треба віддати частинку своєї душі. Лис відкрив Маленькому принцу найголовніший секрет: “Добре бачить тільки серце.
Найголовнішого очима не побачиш”.
Для того, щоб життя на планеті Земля стало кращим, кожен дорослий мусить повернути собі чисту дитячу душу. Стосунки між людьми стануть щирими, прийде взаєморозуміння, кожен день наповниться радістю та красою. Не заради забавки написав Антуан де Сент-Екзюпері цю казку.
Вона містить глибокі роздуми про світ і людей у ньому. Мені так хочеться, щоб ці найгол