Відмінник Юлько Ващук пихатий, егоїстичний, переконаний у своїй винятковості. Батьки намагаються дати йому добре, на їхню думку, виховання, яке полягає в прищепленні гарних манер та лицемірства. Хлопець має неабиякий хист до малювання, але цього мовби ніхто не помічає, батьки змушують його займатися музикою. Юлько звик до того, що всі зважають на його думку, він найкращий, найрозумніший учень класу. Тому перші життєві негаразди сильно „ламають“ хлопця. Особливо боляче вразив Юлька вчинок батька: виявилося, що написана ним книга — украдена робота іншого автора. Напевно, саме розчарування, відчай, розгубленість, відсутність теплих родинних відносин, сором за батьків вчинок спонукають Юлька до конфлікту із Славком Беркутою.
Фамусов ругает слугу за вечно рваный кафтан. Заставляет Петрушку записывать предстоящие на будущей недели визиты, вносить поправки. При этом барин велеречиво рассуждает о превосходстве Москвы, о ее “столпах общества”: “Что за тузы в Москве живут и умирают!”. Появляется Чацкий, он без умолку говорит о Софье, Фамусова это раздражает; он интересуется, не жениться ли собрался Чацкий, и на вопрос молодого человека: “Каков был:бы ответ”, сделай он предложение, Павел Афанасьевич отвечает: “Сказал бы я, во-первых, не блажи, Именьем, брат, не управляй оплошно, А, главное, поди-тка послужи”. Чацкий: “Служить бы рад, прислуживаться тошно”. Такое высокомерие молодого чело