Художні засоби вірша «Галерник» алегорії: море – Всесвіт порівняння – краю батьківського мури, короновані і горді; образи-символи: образ галери (човна) – символ людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке розчарування свiтом; галерник – людина у Всесвіті; метафори: О святе іспанське море, криваве море; море цілує, не вбиває сум; полісиндетон –нагромадження у фразі сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу: Ти могло б південні води Перлами перевершити! Дай же, о криваве море, Відповідь; тобі не тяжко Це вчинити, якщо правда, Що і води мають мову.
Т и х а я о с е н ь.
Осень. Тихо, ни ветерка.
В небе замерли облака.
Падают листья и улетают птицы.
Дымка тумана на землю ложится.
Все солнце, которое лето сбирает,
Осень златая в дарах возвращает.
В приложении - картина Д.С.Щеглова "Тихая осень".
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Осень.
Падают листья... Их с деревом связь не крепка.
Поняли, видно, что солнце ловить смысл потерян.
Не ветерка испугались. Тихо. И ни ветерка -
Осень застыла, ужасной боясь перемены,
И щеголяет в остатках последних красы,
Тщетно пытаясь замедлить процесс оголенья.
Но вот улетают уж птицы к теплу до весны,
Вечный инстинкт – они, мудрые, чувствуют время!