Стих написан в 1970 году и посвящён малой родине поэта- селу Никольскому. Здесь его детство и юность. Тема стихотворения- любовь к малой родине. Здесь поэт делится своими воспоминаниями о родных местах.
Стихи можно разделить на 3 части. В первой части лирический герой выражает свои чувства к родной деревне, во второй части описывает желание сельской молодёжи обустроиться в городе, в третьей части делится своим личным опытом жизни в столице.
Автор говорит, нужно ценить тишину и гармонию деревни,не надо менять на столичную суматоху. ИРубцов напоминает, что мы поздно начинаем ценить то,что имеем.Произведение раскрывает личные переживания автора и лирического героя. "Люблю я деревню Николу,где кончил начпльную школу!"-восклицает автор.
Замок Любарта, або Луцький замок — верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків. Головний об'єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда Луцька. Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і в основному було завершене у 1430-ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть. Окольний замок почали реконструювати у цеглі з 1502 року. Від часу побудови замки були резиденцією Великого князя, а після Люблінської унії — резиденцією королівської влади, де були зосереджені політичні, адміністративні, судові, оборонні, релігійні функції центру Волинського воєводства. У 1429 році у князівському палаці, що знаходився у Верхньому замку, проходив з'їзд європейських монархів, який мав на меті розв'язати політичні та економічні питання центрально-східної Європи та вирішити питання про коронацію Вітовта. Замки неодноразово підлягали нападу. Так, у 1431 році під час «Луцької війни» замки витримали облогу військ політичних противників великого литовського князя Свидригайла. У 1595 році замок був узятий військовими загонами Северина Наливайка. На території замків знаходилися обидві кафедри — латинська Святої Трійці та православна Івана Богослова. У них проходили, окрім того, зібрання та сеймики волинської шляхти обох віросповідань. У замку діяли різного роду суди, які займалися питаннями міського та воєводського масштабу. В окремий період в замку діяв особливий суд — Луцький Трибунал, якому підлягали кілька воєводств.
Стих написан в 1970 году и посвящён малой родине поэта- селу Никольскому. Здесь его детство и юность. Тема стихотворения- любовь к малой родине. Здесь поэт делится своими воспоминаниями о родных местах.
Стихи можно разделить на 3 части. В первой части лирический герой выражает свои чувства к родной деревне, во второй части описывает желание сельской молодёжи обустроиться в городе, в третьей части делится своим личным опытом жизни в столице.
Автор говорит, нужно ценить тишину и гармонию деревни,не надо менять на столичную суматоху. ИРубцов напоминает, что мы поздно начинаем ценить то,что имеем.Произведение раскрывает личные переживания автора и лирического героя. "Люблю я деревню Николу,где кончил начпльную школу!"-восклицает автор.
В тексте есть метафора "дороги моих побережий"
Эпитеты- "пылкий", "пыльный", "приезжий".
Объяснение:
Замок Любарта, або Луцький замок — верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків. Головний об'єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда Луцька. Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і в основному було завершене у 1430-ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть. Окольний замок почали реконструювати у цеглі з 1502 року. Від часу побудови замки були резиденцією Великого князя, а після Люблінської унії — резиденцією королівської влади, де були зосереджені політичні, адміністративні, судові, оборонні, релігійні функції центру Волинського воєводства. У 1429 році у князівському палаці, що знаходився у Верхньому замку, проходив з'їзд європейських монархів, який мав на меті розв'язати політичні та економічні питання центрально-східної Європи та вирішити питання про коронацію Вітовта. Замки неодноразово підлягали нападу. Так, у 1431 році під час «Луцької війни» замки витримали облогу військ політичних противників великого литовського князя Свидригайла. У 1595 році замок був узятий військовими загонами Северина Наливайка. На території замків знаходилися обидві кафедри — латинська Святої Трійці та православна Івана Богослова. У них проходили, окрім того, зібрання та сеймики волинської шляхти обох віросповідань. У замку діяли різного роду суди, які займалися питаннями міського та воєводського масштабу. В окремий період в замку діяв особливий суд — Луцький Трибунал, якому підлягали кілька воєводств.