Герасим – главный герой рассказа Тургенева «Муму», - высокий, хорошо сложенный крепостной крестьянин, влюбляется в хрупкую прачку Татьяну. Внешне герои кардинально различались – двухметровый, богатырского телосложения глухонемой Герасим совсем не был похож на маленькую, худую, белокурую Татьяну. Однако внутренне у них все же были сходства – оба трудолюбивые, ответственные, серьезные.
Герасим вначале посмеивался над Татьяной, над тем, как она боязливо обходила его стороной, а затем стал проявлять к ней знаки внимания: улыбаться, тщательно разметать перед ней дорогу, защищать ее, к примеру, от башмачника Капитона, к которому Герасим также очень ревновал Татьяну.
Герасим планировал жениться на Татьяне, однако препятствием к его решению предложить ей руку и сердце послужило то обстоятельство, что дворецкий не предоставил ему новый кафтан, в котором герой хотел предстать перед Татьяной.
Тем временем башмачник и пьяница Капитон, также влюбленный в Татьяну, не медлил с тем, чтобы отобрать ее. Барыня, у которой прислуживали рассматриваемые участники и которую побаивался даже Герасим, дала добро на брак между Капитоном и Татьяной. Герасим не хотел мириться с таким решением, однако последней каплей к разрыву их отношений послужил поступок самой прачки, по совету Капитона притворившейся пьяной перед Герасимом. Последний крайне недолюбливал людей в нетрезвом состоянии и крепко обиделся на Татьяну, увидев ее в таком виде. Он ушел в свою коморку и весь день не выходил оттуда.
Герасим был отходчивым и добрым человеком, несмотря на свою громадность. Поэтому он простил ее, напоследок подарив Татьяне красный платок и поцеловавшись с ней три раза по-христиански. После этого прачка уехала с Капитоном в деревню.
Почему Татьяна так вела себя с Герасимом, хотя он не делал ей зла? ответ прост: она его побаивалась. Устрашающий своим огромным видом, мычащий что-то несвязное, герой наводил на девушку страх. Капитон, заметивший это, и надоумил Татьяну совершить такой поступок.
А можно ли назвать любовью отношение Герасима к Татьяне? Нет, и ответ кроется в последней сцене, в которой герой разочаровался в ней, увидевши ее пьяной. Тут раскрывается идеализация им образа Татьяны. Он желал видеть ее такой, какой хотел узреть, а в итоге она обманула его ожидания.
Тем не менее, Тургеневу ярко удалось показать если не любовь, то искреннюю влюбленность и светлые чувства, которые испытывал Герасим к Татьяне.
Заблукавши на випаленій рівнині, що опинилася на шляху до їх нової гасієнди, сім'я Пойндекстерів знайомиться з Морісом Джеральдом, мустангером, що живе недалеко від військового форту Індж, але є уродженцем північної Ірландії. Моріс відразу ж справив враження на всіх членів сім'ї, але на кожного — своє. Гордий Вудлі поставився до свого рятівника з повагою, його син Генрі майже відразу полюбив його братньою любов'ю, сестра молодого плантатора Луїза відразу полюбила мустангера, навіть незважаючи на його скромний соціальний статус.
Племінник старого Пойндекстера, відставний капітан Кассій Колхаун в ту ж мить зненавидів нового героя, почасти через те, що хотів сам одружитися з Луїзою, а почасти через своє боягузтво і зарозумілість.
Незабаром після того, як Пойндекстери влаштувалися в Каса-дель-Корво, плантатор влаштовує великий прийом, присвячений вдалому переїзду і більш близького знайомству з елітою Техаса. На цьому прийомі присутній і Моріс Джеральд, який згодився доставити сім'ї плантатора два десятки диких коней. За ірландським звичаєм, він дарує рідкісну, плямисту лошицю, дочці плантатора, чим ще сильніше розпалює любов в її серці і ненависть в душі її кузена. Тепер той вже твердо вирішує прибрати молодого мустангера зі свого шляху. Побачивши що Луїза ще більше закохалась в Моріса Джеральда, він вирішує піти напитись в барі селища, який утворився біля форту Індж. В барі він зустрічає Моріса Мустангера(так місцеві називали Моріса Джеральда). Вирішивши не стримувати свої емоції він, п'яний, виголошує тост: «Хай живе Америка для американців, і хай згинуть усякі зайди, а надто ірландці!». Після виголошення тосту він нібито ненароком штовхає ірландця, той відповідає йому тим же. Виникла сварка швидко переросла в дуель. Колхаун явно недооцінив свого супротивника, чим і поплатився, залишившись живим лише завдяки великодушності Моріса. Таким чином, перемігши в цій сутичці, мустангер завоював повагу місцевих жителів і офіцерів форту, а також змусив відставного капітана панічно боятися його.
Герасим – главный герой рассказа Тургенева «Муму», - высокий, хорошо сложенный крепостной крестьянин, влюбляется в хрупкую прачку Татьяну. Внешне герои кардинально различались – двухметровый, богатырского телосложения глухонемой Герасим совсем не был похож на маленькую, худую, белокурую Татьяну. Однако внутренне у них все же были сходства – оба трудолюбивые, ответственные, серьезные.
Герасим вначале посмеивался над Татьяной, над тем, как она боязливо обходила его стороной, а затем стал проявлять к ней знаки внимания: улыбаться, тщательно разметать перед ней дорогу, защищать ее, к примеру, от башмачника Капитона, к которому Герасим также очень ревновал Татьяну.
Герасим планировал жениться на Татьяне, однако препятствием к его решению предложить ей руку и сердце послужило то обстоятельство, что дворецкий не предоставил ему новый кафтан, в котором герой хотел предстать перед Татьяной.
Тем временем башмачник и пьяница Капитон, также влюбленный в Татьяну, не медлил с тем, чтобы отобрать ее. Барыня, у которой прислуживали рассматриваемые участники и которую побаивался даже Герасим, дала добро на брак между Капитоном и Татьяной. Герасим не хотел мириться с таким решением, однако последней каплей к разрыву их отношений послужил поступок самой прачки, по совету Капитона притворившейся пьяной перед Герасимом. Последний крайне недолюбливал людей в нетрезвом состоянии и крепко обиделся на Татьяну, увидев ее в таком виде. Он ушел в свою коморку и весь день не выходил оттуда.
Герасим был отходчивым и добрым человеком, несмотря на свою громадность. Поэтому он простил ее, напоследок подарив Татьяне красный платок и поцеловавшись с ней три раза по-христиански. После этого прачка уехала с Капитоном в деревню.
Почему Татьяна так вела себя с Герасимом, хотя он не делал ей зла? ответ прост: она его побаивалась. Устрашающий своим огромным видом, мычащий что-то несвязное, герой наводил на девушку страх. Капитон, заметивший это, и надоумил Татьяну совершить такой поступок.
А можно ли назвать любовью отношение Герасима к Татьяне? Нет, и ответ кроется в последней сцене, в которой герой разочаровался в ней, увидевши ее пьяной. Тут раскрывается идеализация им образа Татьяны. Он желал видеть ее такой, какой хотел узреть, а в итоге она обманула его ожидания.
Тем не менее, Тургеневу ярко удалось показать если не любовь, то искреннюю влюбленность и светлые чувства, которые испытывал Герасим к Татьяне.
Заблукавши на випаленій рівнині, що опинилася на шляху до їх нової гасієнди, сім'я Пойндекстерів знайомиться з Морісом Джеральдом, мустангером, що живе недалеко від військового форту Індж, але є уродженцем північної Ірландії. Моріс відразу ж справив враження на всіх членів сім'ї, але на кожного — своє. Гордий Вудлі поставився до свого рятівника з повагою, його син Генрі майже відразу полюбив його братньою любов'ю, сестра молодого плантатора Луїза відразу полюбила мустангера, навіть незважаючи на його скромний соціальний статус.
Племінник старого Пойндекстера, відставний капітан Кассій Колхаун в ту ж мить зненавидів нового героя, почасти через те, що хотів сам одружитися з Луїзою, а почасти через своє боягузтво і зарозумілість.
Незабаром після того, як Пойндекстери влаштувалися в Каса-дель-Корво, плантатор влаштовує великий прийом, присвячений вдалому переїзду і більш близького знайомству з елітою Техаса. На цьому прийомі присутній і Моріс Джеральд, який згодився доставити сім'ї плантатора два десятки диких коней. За ірландським звичаєм, він дарує рідкісну, плямисту лошицю, дочці плантатора, чим ще сильніше розпалює любов в її серці і ненависть в душі її кузена. Тепер той вже твердо вирішує прибрати молодого мустангера зі свого шляху. Побачивши що Луїза ще більше закохалась в Моріса Джеральда, він вирішує піти напитись в барі селища, який утворився біля форту Індж. В барі він зустрічає Моріса Мустангера(так місцеві називали Моріса Джеральда). Вирішивши не стримувати свої емоції він, п'яний, виголошує тост: «Хай живе Америка для американців, і хай згинуть усякі зайди, а надто ірландці!». Після виголошення тосту він нібито ненароком штовхає ірландця, той відповідає йому тим же. Виникла сварка швидко переросла в дуель. Колхаун явно недооцінив свого супротивника, чим і поплатився, залишившись живим лише завдяки великодушності Моріса. Таким чином, перемігши в цій сутичці, мустангер завоював повагу місцевих жителів і офіцерів форту, а також змусив відставного капітана панічно боятися його.
Объяснение: