Сказка и фантастика причудливо переплелись в этой повести о близнецах, смешной тетушке Кнэп, клоуне Пипле и электрике Ланьо, об их друзьях и врагах, о том, как было «открыто» море, и еще о многом таком, чего, казалось бы, нет и быть не может, как нет на земле страны Сондарии, где растут пластмассовые деревья и светит равнодушное тусклое солнце. Но раскрутите-ка глобус. Вот они государства, где людей еще сортируют если не по цвету глаз, то по цвету кожи, где жгут на кострах неугодные книги и смелую мысль заточают в тюрьмы. А разве нет стран, в которых ради бизнеса губят реки и моря, отравляют атмосферу, а потом на тротуарах устанавливают автоматы для продажи… кислорода и обыкновенную питьевую воду продают в бутылках?… Там, где все подчинено погоне за наживой, даже самые прекрасные достижения науки и техники нередко оборачиваются против природы и людей. Вот и получается, что не совсем она выдумка, эта странная страна Сондария; и совсем не выдуманы те, в кои бьются честные, живые сердца, кто мечтает о Новом дне и борется за прекрасное будущее.
Відповідь:Після закінчення університету Джонатан поїхав до матері, яка на той час мешкала у Лестері (Англія), пробувши там декілька місяців, влаштувався секретарем до сера Уільяма Темпла, батько якого був великим другом їхньої родини. Джонатан пробув у нього близько 2-х років.
Повернутися до Ірландії змусили лікарі, занепокоєні станом здоров'я Свіфта. Однак погіршення здоров'я не припинилося, і Джонатан знову повертається до Англії, до маєтку Уільяма Темпла.
Стан матеріального забезпечення Свіфта бажав бути кращим. Це змушувало майбутнього письменника шукати засобів для існування. Одним із них був сан священика. Однак ця професія не приваблювала Джонатана. Тоді Уїльям Темпл запропонував Свіфтові посаду секретаря і відповідне жалування. Не хвилюючись про те, що все в його житті визначається суто корисливими інтересами, Свіфт спокійно
Джонатана Свіфта
приймає священицький сан. Він придбав пребенду на півночі Ірландії, але втомившись від виконання своїх обов'язків за декілька місяців, повернувся до Англії і жив у маєтку Уільяма Темпла до смерті останнього. Окрім певної суми грошей, Темпл заповів йому турбуватися про видання свого посмертного зібрання творів і отримувати прибутки цих публікацій.
У маєтку сера Уільяма Темпла розпочинається літературна діяльність Джонатана Свіфта. Працюючи секретарем. Джонатан мав можливість користуватися величезною бібліотекою.
Читав майбутній письменник по 10—12 годин щодня.
Незважаючи на те, що ставився до своєї професії священика досить серйозно, його можна було, як і раніше, звинуватити у поверховому ставленні до ученого богослов'я. Він вважав своїм першочерговим завданням наблизитися до духовного життя свого віку і розібратися у ньому. Тому найбільше уваги він приділяє творчості античних авторів.
Його перші літературні праці — це памфлети, написані як відгук на важливі, актуальні питання суспільно-політичного й літературного життя в Англії. Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.
Перебуваючи на службі у сера Уільяма Темпла, Свіфт написав свій перший сатиричний памфлет "Битва книжок" (1697).
Після смерті Темпла у 1699 році вимушений був шукати нове місце роботи. У 1701 році він отримав ступінь доктора богослов'я і місце вікарія у Ларакорі, Ірландія.
Пояснення: Ето скопирувано с интернета и малинькая часть если нет то напиши в коментарях мені добре ?
Сказка и фантастика причудливо переплелись в этой повести о близнецах, смешной тетушке Кнэп, клоуне Пипле и электрике Ланьо, об их друзьях и врагах, о том, как было «открыто» море, и еще о многом таком, чего, казалось бы, нет и быть не может, как нет на земле страны Сондарии, где растут пластмассовые деревья и светит равнодушное тусклое солнце.
Но раскрутите-ка глобус. Вот они государства, где людей еще сортируют если не по цвету глаз, то по цвету кожи, где жгут на кострах неугодные книги и смелую мысль заточают в тюрьмы. А разве нет стран, в которых ради бизнеса губят реки и моря, отравляют атмосферу, а потом на тротуарах устанавливают автоматы для продажи… кислорода и обыкновенную питьевую воду продают в бутылках?… Там, где все подчинено погоне за наживой, даже самые прекрасные достижения науки и техники нередко оборачиваются против природы и людей.
Вот и получается, что не совсем она выдумка, эта странная страна Сондария; и совсем не выдуманы те, в кои бьются честные, живые сердца, кто мечтает о Новом дне и борется за прекрасное будущее.
Объяснение:
Відповідь:Після закінчення університету Джонатан поїхав до матері, яка на той час мешкала у Лестері (Англія), пробувши там декілька місяців, влаштувався секретарем до сера Уільяма Темпла, батько якого був великим другом їхньої родини. Джонатан пробув у нього близько 2-х років.
Повернутися до Ірландії змусили лікарі, занепокоєні станом здоров'я Свіфта. Однак погіршення здоров'я не припинилося, і Джонатан знову повертається до Англії, до маєтку Уільяма Темпла.
Стан матеріального забезпечення Свіфта бажав бути кращим. Це змушувало майбутнього письменника шукати засобів для існування. Одним із них був сан священика. Однак ця професія не приваблювала Джонатана. Тоді Уїльям Темпл запропонував Свіфтові посаду секретаря і відповідне жалування. Не хвилюючись про те, що все в його житті визначається суто корисливими інтересами, Свіфт спокійно
Джонатана Свіфта
приймає священицький сан. Він придбав пребенду на півночі Ірландії, але втомившись від виконання своїх обов'язків за декілька місяців, повернувся до Англії і жив у маєтку Уільяма Темпла до смерті останнього. Окрім певної суми грошей, Темпл заповів йому турбуватися про видання свого посмертного зібрання творів і отримувати прибутки цих публікацій.
У маєтку сера Уільяма Темпла розпочинається літературна діяльність Джонатана Свіфта. Працюючи секретарем. Джонатан мав можливість користуватися величезною бібліотекою.
Читав майбутній письменник по 10—12 годин щодня.
Незважаючи на те, що ставився до своєї професії священика досить серйозно, його можна було, як і раніше, звинуватити у поверховому ставленні до ученого богослов'я. Він вважав своїм першочерговим завданням наблизитися до духовного життя свого віку і розібратися у ньому. Тому найбільше уваги він приділяє творчості античних авторів.
Його перші літературні праці — це памфлети, написані як відгук на важливі, актуальні питання суспільно-політичного й літературного життя в Англії. Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.
Перебуваючи на службі у сера Уільяма Темпла, Свіфт написав свій перший сатиричний памфлет "Битва книжок" (1697).
Після смерті Темпла у 1699 році вимушений був шукати нове місце роботи. У 1701 році він отримав ступінь доктора богослов'я і місце вікарія у Ларакорі, Ірландія.
Пояснення: Ето скопирувано с интернета и малинькая часть если нет то напиши в коментарях мені добре ?