Авґуст є першим щасливчиком, який потрапив до шоколадної фабрики. Це товстий, ненажерливий, жадібний хлопчик. Ось як він сам охарактеризував себе: «Я дуже люблю поїсти, особливо шоколад. Мені його завжди мало. Добре, що я знайшов золотий квиток і поїду на шоколадну фабрику — там справжня шоколадна річка. Ох, яка смакота! Я там наїмся…».
Авґуст Ґлуп, як вже було відзначено, першим знайшов золотий квиток. Першим він і вибув з загадкового змагання Віллі Вонки, оскільки звалився у шоколадну річку. Це розпещений і дурний хлопчик. Хоча обжерливість і нерозсудливість — це його єдині пороки, на відміну від інших учасників. Кругозір Авґуста настільки малий, що обмежується тільки помислами про їжу. Він не може навіть хоч трохи передбачити наслідки своїх вчинків. Крім того, цей хлопчик дуже безпорадний. Він у всьому залежитить від своїх батьків. Не може без мами й кроку ступити. Така безпорадність говорить про дуже сильний симбіоз. У симбіозі завжди беруть участь дві особи, кожна з яких як би трошки неповноцінна. Проте разом вони утворюють одну повноцінну особистість. Як правило, саме симбіотичні особистості схильні до згубних пристрастей: алкоголізм, переїдання, наркоманія. .
Віолетта Бореґард
Це дурнувата та нахабна дівчинка, яка стала чемпіонкою з жування жуйок. Її власний рекорд у жуванні однієї жуйки — три місяці підряд. Віолетті подобається чіпляти жуйки на стільці, кнопки ліфтів тощо. Вона впевнена, що переможе всіх, в чому її підтримує і наставляє мама.
Віолетта — сильна й амбітна спортсменка, що зібрала всі призи, які тільки можливо. Звичайно, все це обумовлено не її власними бажаннями, а бажаннями її матері. Остання, попри власну амбітність, за все своє життя завоювала лише один приз за обертання жезлами. Мати наполягає на тому, що бути чемпіоном і завойовувати перші місця — це найголовніше в житті. Іншими словами, вона дає зрозуміти, що якщо Віолетта не буде так робити, то вона не буде її любити.
Верука Солт
Це вередлива, заздрісна, нахабна дитина. Вона має багатого батька, який робить для своєї дочки все, що та забажає. Щоб виконати забаганку Веруки й знайти золотий квиток, він купив мільйон шоколадок. Верука — маленька, обділена любов’ю дівчинка, вона нещасна та самотня, хоча на перший погляд це не дуже помітно. Річ у тому, що батьки, замість того, щоб голубити свою дочку, проводити з нею час, цікавитися її переживаннями, внутрішнім світом, віддають перевагу зовнішнім проявам любові. Вони відкуповуються від дочки дорогими подарунками, оскільки є заможними людьми, живуть у достатку та можуть собі це дозволити. Батьки виконують всі примхи дочки, тому що не вміють висловлювати свої емоції та не розуміють, як це важливо. Мати Веруки — сама нещасна жінка, яка страждає і від примх дочки, і від байдужості чоловіка. Не знаючи себе, своїх істинних потреб і здібностей, вона топить свій біль і самотність в алкоголі.
Перед нами — шедевр мировой литературы: трагедия Уильяма Шекспира «Ромео и Джульетта». Воображение легко может перенести нас в XIV век, в итальянский город Верону. На сцене — две враждующие семьи — Монтекки и Капулетти, они люто ненавидят друг друга, хотя уже давно забыли, в чем была причина их ссоры. Над ними довлеет древний обычай вендетты, кровной мести, когда за смерть нужно заплатить смертью. И вот в среде, пропитанной ядовитой злобой, где любой пустяк служит поводом для кровавых стычек, распускается пышный бутон любви, презревшей многолетнюю родовую вражду.
Молодой Монтекки и юная Капулетти забывают о семейной непримиримости, так как овладевшее ими чувство мгновенно ломает разделявшую их стену отчуждения. Несмотря на свои неполные 14 лет, Джульетта обладает богатейшим духовным миром, она умна, смела и непосредственна. Узнав, что Ромео слышал ее признание в любви к нему, девушка смущается, но, убедившись в искренности его чувств, решается на шаг, ставший полной неожиданностью для двух семей. Полюбив юношу, Джульетта мудро рассуждает о том, что его принадлежность к враждебной фамилии не имеет для нее никакого значения. В свою очередь Ромео готов вторично принять крещение и отказаться от родового имени, если оно становится помехой для его любви.
На стороне молодых людей выступает и монах Лоренцо. Он тайно венчает их, надеясь, что этот брак приведет к примирению родов. Однако вскоре после таинства венчания Ромео в стычке убивает двоюродного брата Джульетты, Тибальта — яростного приверженца принципа кровной мести, и вынужден отправиться в изгнание. Его любимая, узнав из бестолкового рассказа кормилицы о смерти родственника, сперва гневно обличает предавшего, как она думает, ее мужчину. Но потом Джульетта сама же корит себя за подобные мысли:
Но разве было б лучше, если б в драке
Тебя убил разбойник этот, брат?
Однако судьба готовит девушке новое испытание: отец Капулетти решает как можно скорее выдать ее замуж за Париса, родственника герцога Вероны. Не понимая истинной причины трагедии дочери, он думает только о практической выгоде: этот брак даст возможность возвыситься всей его семье. Но Джульетта не намерена сдаваться, она решает до конца бороться за свою любовь.
Все ее мужество, все ее чувство проявляется в роковой сцене, когда она, по совету монаха, выпивает снотворное зелье. Как понятен страх юной девушки, когда она размышляет о том, что ей предстоит проснуться в семейном склепе среди гробниц с мертвецами. Но она, преодолев страх, все же выпивает
Авґуст Ґлуп
Авґуст є першим щасливчиком, який потрапив до шоколадної фабрики. Це товстий, ненажерливий, жадібний хлопчик. Ось як він сам охарактеризував себе: «Я дуже люблю поїсти, особливо шоколад. Мені його завжди мало. Добре, що я знайшов золотий квиток і поїду на шоколадну фабрику — там справжня шоколадна річка. Ох, яка смакота! Я там наїмся…».
Авґуст Ґлуп, як вже було відзначено, першим знайшов золотий квиток. Першим він і вибув з загадкового змагання Віллі Вонки, оскільки звалився у шоколадну річку. Це розпещений і дурний хлопчик. Хоча обжерливість і нерозсудливість — це його єдині пороки, на відміну від інших учасників. Кругозір Авґуста настільки малий, що обмежується тільки помислами про їжу. Він не може навіть хоч трохи передбачити наслідки своїх вчинків. Крім того, цей хлопчик дуже безпорадний. Він у всьому залежитить від своїх батьків. Не може без мами й кроку ступити. Така безпорадність говорить про дуже сильний симбіоз. У симбіозі завжди беруть участь дві особи, кожна з яких як би трошки неповноцінна. Проте разом вони утворюють одну повноцінну особистість. Як правило, саме симбіотичні особистості схильні до згубних пристрастей: алкоголізм, переїдання, наркоманія. .
Віолетта Бореґард
Це дурнувата та нахабна дівчинка, яка стала чемпіонкою з жування жуйок. Її власний рекорд у жуванні однієї жуйки — три місяці підряд. Віолетті подобається чіпляти жуйки на стільці, кнопки ліфтів тощо. Вона впевнена, що переможе всіх, в чому її підтримує і наставляє мама.
Віолетта — сильна й амбітна спортсменка, що зібрала всі призи, які тільки можливо. Звичайно, все це обумовлено не її власними бажаннями, а бажаннями її матері. Остання, попри власну амбітність, за все своє життя завоювала лише один приз за обертання жезлами. Мати наполягає на тому, що бути чемпіоном і завойовувати перші місця — це найголовніше в житті. Іншими словами, вона дає зрозуміти, що якщо Віолетта не буде так робити, то вона не буде її любити.
Верука Солт
Це вередлива, заздрісна, нахабна дитина. Вона має багатого батька, який робить для своєї дочки все, що та забажає. Щоб виконати забаганку Веруки й знайти золотий квиток, він купив мільйон шоколадок. Верука — маленька, обділена любов’ю дівчинка, вона нещасна та самотня, хоча на перший погляд це не дуже помітно. Річ у тому, що батьки, замість того, щоб голубити свою дочку, проводити з нею час, цікавитися її переживаннями, внутрішнім світом, віддають перевагу зовнішнім проявам любові. Вони відкуповуються від дочки дорогими подарунками, оскільки є заможними людьми, живуть у достатку та можуть собі це дозволити. Батьки виконують всі примхи дочки, тому що не вміють висловлювати свої емоції та не розуміють, як це важливо. Мати Веруки — сама нещасна жінка, яка страждає і від примх дочки, і від байдужості чоловіка. Не знаючи себе, своїх істинних потреб і здібностей, вона топить свій біль і самотність в алкоголі.
Объяснение:
Перед нами — шедевр мировой литературы: трагедия Уильяма Шекспира «Ромео и Джульетта». Воображение легко может перенести нас в XIV век, в итальянский город Верону. На сцене — две враждующие семьи — Монтекки и Капулетти, они люто ненавидят друг друга, хотя уже давно забыли, в чем была причина их ссоры. Над ними довлеет древний обычай вендетты, кровной мести, когда за смерть нужно заплатить смертью. И вот в среде, пропитанной ядовитой злобой, где любой пустяк служит поводом для кровавых стычек, распускается пышный бутон любви, презревшей многолетнюю родовую вражду.
Молодой Монтекки и юная Капулетти забывают о семейной непримиримости, так как овладевшее ими чувство мгновенно ломает разделявшую их стену отчуждения. Несмотря на свои неполные 14 лет, Джульетта обладает богатейшим духовным миром, она умна, смела и непосредственна. Узнав, что Ромео слышал ее признание в любви к нему, девушка смущается, но, убедившись в искренности его чувств, решается на шаг, ставший полной неожиданностью для двух семей. Полюбив юношу, Джульетта мудро рассуждает о том, что его принадлежность к враждебной фамилии не имеет для нее никакого значения. В свою очередь Ромео готов вторично принять крещение и отказаться от родового имени, если оно становится помехой для его любви.
На стороне молодых людей выступает и монах Лоренцо. Он тайно венчает их, надеясь, что этот брак приведет к примирению родов. Однако вскоре после таинства венчания Ромео в стычке убивает двоюродного брата Джульетты, Тибальта — яростного приверженца принципа кровной мести, и вынужден отправиться в изгнание. Его любимая, узнав из бестолкового рассказа кормилицы о смерти родственника, сперва гневно обличает предавшего, как она думает, ее мужчину. Но потом Джульетта сама же корит себя за подобные мысли:
Но разве было б лучше, если б в драке
Тебя убил разбойник этот, брат?
Однако судьба готовит девушке новое испытание: отец Капулетти решает как можно скорее выдать ее замуж за Париса, родственника герцога Вероны. Не понимая истинной причины трагедии дочери, он думает только о практической выгоде: этот брак даст возможность возвыситься всей его семье. Но Джульетта не намерена сдаваться, она решает до конца бороться за свою любовь.
Все ее мужество, все ее чувство проявляется в роковой сцене, когда она, по совету монаха, выпивает снотворное зелье. Как понятен страх юной девушки, когда она размышляет о том, что ей предстоит проснуться в семейном склепе среди гробниц с мертвецами. Но она, преодолев страх, все же выпивает