Події в романі відбуваються впродовж трьох років (1933–35) під час Великої депресії у вигаданому містечку Мейкомб (Алабама), яке носить на собі «печать старечої втоми». Розповідь ведеться від імені головної героїні — шестирічної Джин Луїзи Фінч (на прізвисько Всевидько, англ. «Scout»). Вона живе зі старшим на чотири роки братом Джемом (Джеремі) і батьком-удівцем Аттікусом, який працює адвокатом. Всевидько і Джем дружать із хлопчиком на ім'я Діл, який кожного року приїжджає до Мейкомба на літо до тітки. Троє дітей зачаровані розповідями про свого сусіда Артура Редлі на прізвисько Страхолюд (в іншому варіанті перекладу — «Примара») і бояться його. Страхолюд веде самітницький б життя, протягом багатьох років його майже ніхто не бачив. Дорослі Мейкомба не розповідають дітям деталі його життя, тому Всевидько, Джем і Діл переповідають чутки про зовнішність Страхолюда і причини його самітництва. Вони мріють виманити його з будинку. Після двох проведених із Ділом літ Джин і Джем знаходять дрібні подарунки, які хтось залишає в дуплі дерева неподалік садиби Редлі. Кілька разів таємничий Страхолюд робить щось добре для дітей, але не хоче спілкуватися з ними особисто.
Господь в сопровождении учеников выехал из села Вифании и направился в Святой Град. С Елеонской горы Господь устремил свой взор на Иерусалим, вглядываясь в раскинувшийся внизу город, которому предназначено было стать Чашей Его Страданий. Толпы народа встречали Его, держа в руках пальмовые ветви (вайи), приветствуя криками: “Осанна!”, что значит радость, слава”. Вход Господень в Иерусалим символически означает Второе Пришествие Христа. В Своем Первом Пришествии на землю Он явил Себя человечеству как Искупитель и во Втором — придет как Царь мира и Судия.Объяснение:Вход Господень в Иерусалим является одним из главных событий последних дней земной жизни Господа Иисуса Христа; оно описано четырьмя евангелистами (см.: Мф. 21:1–11; Мк. 11:1–11; Лк. 19:28–40; Ин. 12:12–19). Торжественное прибытие в Святой град накануне праздника Пасхи предшествовало Его Страстям и было осуществлением ветхозаветных пророчеств (в первую очередь Быт. 49:10–11; Пс. 8:2–3; Зах. 9:9).Воспоминанию этого события и посвящен один из основных церковных праздников, который в Православной Церкви включен в число двунадесятых. Он празднуется в воскресенье, непосредственно предшествующее пасхальному и открывающее собой Страстную седмицу, то есть включается в разряд переходящих.
Події в романі відбуваються впродовж трьох років (1933–35) під час Великої депресії у вигаданому містечку Мейкомб (Алабама), яке носить на собі «печать старечої втоми». Розповідь ведеться від імені головної героїні — шестирічної Джин Луїзи Фінч (на прізвисько Всевидько, англ. «Scout»). Вона живе зі старшим на чотири роки братом Джемом (Джеремі) і батьком-удівцем Аттікусом, який працює адвокатом. Всевидько і Джем дружать із хлопчиком на ім'я Діл, який кожного року приїжджає до Мейкомба на літо до тітки. Троє дітей зачаровані розповідями про свого сусіда Артура Редлі на прізвисько Страхолюд (в іншому варіанті перекладу — «Примара») і бояться його. Страхолюд веде самітницький б життя, протягом багатьох років його майже ніхто не бачив. Дорослі Мейкомба не розповідають дітям деталі його життя, тому Всевидько, Джем і Діл переповідають чутки про зовнішність Страхолюда і причини його самітництва. Вони мріють виманити його з будинку. Після двох проведених із Ділом літ Джин і Джем знаходять дрібні подарунки, які хтось залишає в дуплі дерева неподалік садиби Редлі. Кілька разів таємничий Страхолюд робить щось добре для дітей, але не хоче спілкуватися з ними особисто.
Объяснение: