Последняя реплика гоголевской пьесы, возвещающая о приезде настоящего ревизора, который требует «сей же час к себе», вполне применима к театральной ситуации своего времени. Комедия в определенном смысле осуществила проверку сценического искусства второй половины 1830-х годов.
«Ревизор» вошел в российскую жизнь стремительно и властно. В январе 1836 г. писатель читал пьесу у В. А. Жуковского, в марте цензура дала разрешение на постановку, в апреле-мае «Ревизор» вступил на подмостки двух театральных центров страны — Петербурга и Москвы, подтвердив тем самым мысль Гоголя о том, что «драма живет только на сцене» (X, 263). То есть не и полгода с момента первого чтения пьесы, и она, по определению П. А. Вяземского, стала фактом «литературным, общественным и нравственным»1. Он же свидетельствовал о своеобразной моде на «Ревизора», сложившейся в светских кругах: «Лучшее общество сидит в ложах и креслах, когда его играют; брошюрка „Ревизора“ лежит на модных столиках из мастерской Гамбса»2. Цензор А. В. Никитенко отметил в своем дневнике: «Комедия Гоголя «Ревизор» наделала много шуму. Ее беспрестанно дают — почти через день. Государь был на первом представлении, хлопал и много смеялся <...> Была государыня с наследником и великими княжнами. Их эта комедия тоже много тешила. Государь даже велел министрам ехать смотреть „Ревизора“»3.
Можно даже говорить о ситуации «после „Ревизора“», сложившейся в обществе вслед за появлением пьесы на сцене. И эта ситуация в некоторых случаях носила парадоксальный, почти фантасмагорический характер. В ней причудливо переплетались «хвала и клевета», восторг и испуг, инертность художественного восприятия и проницательные эстетические догадки.
Первая послепремьерная хвала исходит от императора. Если суммировать сведения из театральных мемуаров об этом событии, то последовательность такова: Николай I изволил присутствовать на спектакле и был «чрезвычайно доволен, хохотал от всей души»4, затем, как свидетельствует со слов отца сын известного актера Александринского театра П. А. Каратыгина, царь, «выходя из ложи, сказал: „Ну, пьеска! Всем досталось, а мне — более всех!“»5 — после чего отдал распоряжение наградить ценными подарками в виде перстней автора пьесы, исполнителей ролей Городничего (И. И. Сосницкий), Хлестакова (Н. О. Дюр), Осипа (А. И. Афанасьев).
Роберт Луїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі, політичному і культурному центрі Шотландії. Звідси й основна тема більшості його творів — Шотландія, її історія та герої.
Роберт Луїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі, політичному і культурному центрі Шотландії. Звідси й основна тема більшості його творів — Шотландія, її історія та герої.Роберт народився в сім'ї інженера, за материнською лінією належав до стародавнього роду Белфурів. Його дід і батько будували хвилерізи та маяки. При хрещенні одержав ім'я Роберт Льюїс Белфур, але в зрілому віці відмовився від нього, змінивши прізвище на Стівенсон.
Роберт Луїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі, політичному і культурному центрі Шотландії. Звідси й основна тема більшості його творів — Шотландія, її історія та герої.Роберт народився в сім'ї інженера, за материнською лінією належав до стародавнього роду Белфурів. Його дід і батько будували хвилерізи та маяки. При хрещенні одержав ім'я Роберт Льюїс Белфур, але в зрілому віці відмовився від нього, змінивши прізвище на Стівенсон.Роберт був єдиною дитиною в сім'ї. Виховували його в строгому релігійному дусі. На третьому році життя переніс тяжку хворобу бронхів, наслідки якої мучили його потім усе життя і привели до ранньої смерті. У віці 17-ти років вступив до Единбургського університету, де отримав юридичну освіту. Вперше в літературі ім'я Стівенсона з'явилось у 1866 році.
Роберт Луїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі, політичному і культурному центрі Шотландії. Звідси й основна тема більшості його творів — Шотландія, її історія та герої.Роберт народився в сім'ї інженера, за материнською лінією належав до стародавнього роду Белфурів. Його дід і батько будували хвилерізи та маяки. При хрещенні одержав ім'я Роберт Льюїс Белфур, але в зрілому віці відмовився від нього, змінивши прізвище на Стівенсон.Роберт був єдиною дитиною в сім'ї. Виховували його в строгому релігійному дусі. На третьому році життя переніс тяжку хворобу бронхів, наслідки якої мучили його потім усе життя і привели до ранньої смерті. У віці 17-ти років вступив до Единбургського університету, де отримав юридичну освіту. Вперше в літературі ім'я Стівенсона з'явилось у 1866 році.У 1873 році він став професійним письменником. Найвідоміший його роман «Острів скарбів», що його видали окремим виданням у 1883 році, приніс автору широкий успіх.
Роберт Луїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі, політичному і культурному центрі Шотландії. Звідси й основна тема більшості його творів — Шотландія, її історія та герої.Роберт народився в сім'ї інженера, за материнською лінією належав до стародавнього роду Белфурів. Його дід і батько будували хвилерізи та маяки. При хрещенні одержав ім'я Роберт Льюїс Белфур, але в зрілому віці відмовився від нього, змінивши прізвище на Стівенсон.Роберт був єдиною дитиною в сім'ї. Виховували його в строгому релігійному дусі. На третьому році життя переніс тяжку хворобу бронхів, наслідки якої мучили його потім усе життя і привели до ранньої смерті. У віці 17-ти років вступив до Единбургського університету, де отримав юридичну освіту. Вперше в літературі ім'я Стівенсона з'явилось у 1866 році.У 1873 році він став професійним письменником. Найвідоміший його роман «Острів скарбів», що його видали окремим виданням у 1883 році, приніс автору широкий успіх.А все почалося з забави. Як розповідав сам Стівенсон:
Последняя реплика гоголевской пьесы, возвещающая о приезде настоящего ревизора, который требует «сей же час к себе», вполне применима к театральной ситуации своего времени. Комедия в определенном смысле осуществила проверку сценического искусства второй половины 1830-х годов.
«Ревизор» вошел в российскую жизнь стремительно и властно. В январе 1836 г. писатель читал пьесу у В. А. Жуковского, в марте цензура дала разрешение на постановку, в апреле-мае «Ревизор» вступил на подмостки двух театральных центров страны — Петербурга и Москвы, подтвердив тем самым мысль Гоголя о том, что «драма живет только на сцене» (X, 263). То есть не и полгода с момента первого чтения пьесы, и она, по определению П. А. Вяземского, стала фактом «литературным, общественным и нравственным»1. Он же свидетельствовал о своеобразной моде на «Ревизора», сложившейся в светских кругах: «Лучшее общество сидит в ложах и креслах, когда его играют; брошюрка „Ревизора“ лежит на модных столиках из мастерской Гамбса»2. Цензор А. В. Никитенко отметил в своем дневнике: «Комедия Гоголя «Ревизор» наделала много шуму. Ее беспрестанно дают — почти через день. Государь был на первом представлении, хлопал и много смеялся <...> Была государыня с наследником и великими княжнами. Их эта комедия тоже много тешила. Государь даже велел министрам ехать смотреть „Ревизора“»3.
Можно даже говорить о ситуации «после „Ревизора“», сложившейся в обществе вслед за появлением пьесы на сцене. И эта ситуация в некоторых случаях носила парадоксальный, почти фантасмагорический характер. В ней причудливо переплетались «хвала и клевета», восторг и испуг, инертность художественного восприятия и проницательные эстетические догадки.
Первая послепремьерная хвала исходит от императора. Если суммировать сведения из театральных мемуаров об этом событии, то последовательность такова: Николай I изволил присутствовать на спектакле и был «чрезвычайно доволен, хохотал от всей души»4, затем, как свидетельствует со слов отца сын известного актера Александринского театра П. А. Каратыгина, царь, «выходя из ложи, сказал: „Ну, пьеска! Всем досталось, а мне — более всех!“»5 — после чего отдал распоряжение наградить ценными подарками в виде перстней автора пьесы, исполнителей ролей Городничего (И. И. Сосницкий), Хлестакова (Н. О. Дюр), Осипа (А. И. Афанасьев).
.
Объяснение:
Роберт Луїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі, політичному і культурному центрі Шотландії. Звідси й основна тема більшості його творів — Шотландія, її історія та герої.
Роберт Луїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі, політичному і культурному центрі Шотландії. Звідси й основна тема більшості його творів — Шотландія, її історія та герої.Роберт народився в сім'ї інженера, за материнською лінією належав до стародавнього роду Белфурів. Його дід і батько будували хвилерізи та маяки. При хрещенні одержав ім'я Роберт Льюїс Белфур, але в зрілому віці відмовився від нього, змінивши прізвище на Стівенсон.
Роберт Луїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі, політичному і культурному центрі Шотландії. Звідси й основна тема більшості його творів — Шотландія, її історія та герої.Роберт народився в сім'ї інженера, за материнською лінією належав до стародавнього роду Белфурів. Його дід і батько будували хвилерізи та маяки. При хрещенні одержав ім'я Роберт Льюїс Белфур, але в зрілому віці відмовився від нього, змінивши прізвище на Стівенсон.Роберт був єдиною дитиною в сім'ї. Виховували його в строгому релігійному дусі. На третьому році життя переніс тяжку хворобу бронхів, наслідки якої мучили його потім усе життя і привели до ранньої смерті. У віці 17-ти років вступив до Единбургського університету, де отримав юридичну освіту. Вперше в літературі ім'я Стівенсона з'явилось у 1866 році.
Роберт Луїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі, політичному і культурному центрі Шотландії. Звідси й основна тема більшості його творів — Шотландія, її історія та герої.Роберт народився в сім'ї інженера, за материнською лінією належав до стародавнього роду Белфурів. Його дід і батько будували хвилерізи та маяки. При хрещенні одержав ім'я Роберт Льюїс Белфур, але в зрілому віці відмовився від нього, змінивши прізвище на Стівенсон.Роберт був єдиною дитиною в сім'ї. Виховували його в строгому релігійному дусі. На третьому році життя переніс тяжку хворобу бронхів, наслідки якої мучили його потім усе життя і привели до ранньої смерті. У віці 17-ти років вступив до Единбургського університету, де отримав юридичну освіту. Вперше в літературі ім'я Стівенсона з'явилось у 1866 році.У 1873 році він став професійним письменником. Найвідоміший його роман «Острів скарбів», що його видали окремим виданням у 1883 році, приніс автору широкий успіх.
Роберт Луїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі, політичному і культурному центрі Шотландії. Звідси й основна тема більшості його творів — Шотландія, її історія та герої.Роберт народився в сім'ї інженера, за материнською лінією належав до стародавнього роду Белфурів. Його дід і батько будували хвилерізи та маяки. При хрещенні одержав ім'я Роберт Льюїс Белфур, але в зрілому віці відмовився від нього, змінивши прізвище на Стівенсон.Роберт був єдиною дитиною в сім'ї. Виховували його в строгому релігійному дусі. На третьому році життя переніс тяжку хворобу бронхів, наслідки якої мучили його потім усе життя і привели до ранньої смерті. У віці 17-ти років вступив до Единбургського університету, де отримав юридичну освіту. Вперше в літературі ім'я Стівенсона з'явилось у 1866 році.У 1873 році він став професійним письменником. Найвідоміший його роман «Острів скарбів», що його видали окремим виданням у 1883 році, приніс автору широкий успіх.А все почалося з забави. Як розповідав сам Стівенсон: