На слова Андрія Малишка написано чимало пісень, що стали загальнонародними та уславили поета. Його поезія – глибока, натхненна і дуже щира. Поет у кожному зі своїх рядків переживає те, про що розповідає. Для віршів Андрія Малишка характерна ліричність, емоційність та експресивність, прозорість змісту, і, особливо, музикальність.
Музичність та витонченість поезіїї досягається використанням різних тропів. Так, для більшої милозвучності, автор використовує засоби емоційної фонетики (анафори, епіфори, алітерації, асонанси, повтори). Наприклад, у вірші, що став піснею «Вчителька», знаходимо повтор слів «летять-летять», повтор звертання «вчителько моя, зоре світова». Такі повтори створюють атмосферу пісні, до легшому усвідомленню, запам’ятовуванню. Також знаходимо чимало речень з різною інтонацією: «Раднице моя на Вкраїні милій!», «Де тебе питать», які надають твору емоційності.
Поєднання особливих інтонацій, щемливих сюжетів, близьких для людства тем з великим успіхом зробили твори Андрія Малишка дійсно народними. І саме завдяки особливому поетичному таланту автора, пісні «Стежина», «Київський вальс», «Вчителька» та багато інших навіки будуть у наших душах, залишаючи легкий присмак ностальгії.
Алихан Нурмухамедович Букейханов - казахский общественный деятель. В начале XX века был известен как учёный-энциклопедист, основоположник казахского краеведения. Является автором огромного количества литературы по экономике, литературе, хозяйству Казахстана. Создал и наладил периодический выпуск самой популярной в Степном крае газеты "Казах" (1913-1918).
Можно считать, что его лидерство было вызвано его настойчивостью. Например, до создания газеты "Казах" он около 7 лет посещал различные инстанции Оренбурга и Санкт-Петербурга для получения разрешения на издательство.
Он смело критиковал политику Российской империи, связанную с переселением. Под переселенческие участки к началу 1909 г. отошло более 40 миллионов лучших земель. Коренные жители степных областей с обжитых мест были оттеснены в каменистые и менее плодородные участки. Если такое положение дел устраивало царскую администрацию, то местное население нет, о чем свидетельствовал А.Букейханов: «киргизы находят ненормальным то, что происходит в настоящее время при отрезке переселенческих участков и при отмежевании, т.н. дач единственного владения казны из земель, до сих пор находившихся в пользовании киргиз. Производители в участки наиболее ценные для скотоводства угодья: покосы, зимние пастбища, пашни, лучшие водопои и защитные приусадебные леса. Те и другие оставляют киргизам камни, пески, солонцы, болота, безводные степи».
Считается, что Букейханов людям отстоять право на свои земли
Объяснение:
На слова Андрія Малишка написано чимало пісень, що стали загальнонародними та уславили поета. Його поезія – глибока, натхненна і дуже щира. Поет у кожному зі своїх рядків переживає те, про що розповідає. Для віршів Андрія Малишка характерна ліричність, емоційність та експресивність, прозорість змісту, і, особливо, музикальність.
Музичність та витонченість поезіїї досягається використанням різних тропів. Так, для більшої милозвучності, автор використовує засоби емоційної фонетики (анафори, епіфори, алітерації, асонанси, повтори). Наприклад, у вірші, що став піснею «Вчителька», знаходимо повтор слів «летять-летять», повтор звертання «вчителько моя, зоре світова». Такі повтори створюють атмосферу пісні, до легшому усвідомленню, запам’ятовуванню. Також знаходимо чимало речень з різною інтонацією: «Раднице моя на Вкраїні милій!», «Де тебе питать», які надають твору емоційності.
Поєднання особливих інтонацій, щемливих сюжетів, близьких для людства тем з великим успіхом зробили твори Андрія Малишка дійсно народними. І саме завдяки особливому поетичному таланту автора, пісні «Стежина», «Київський вальс», «Вчителька» та багато інших навіки будуть у наших душах, залишаючи легкий присмак ностальгії.
Алихан Нурмухамедович Букейханов - казахский общественный деятель. В начале XX века был известен как учёный-энциклопедист, основоположник казахского краеведения. Является автором огромного количества литературы по экономике, литературе, хозяйству Казахстана. Создал и наладил периодический выпуск самой популярной в Степном крае газеты "Казах" (1913-1918).
Можно считать, что его лидерство было вызвано его настойчивостью. Например, до создания газеты "Казах" он около 7 лет посещал различные инстанции Оренбурга и Санкт-Петербурга для получения разрешения на издательство.
Он смело критиковал политику Российской империи, связанную с переселением. Под переселенческие участки к началу 1909 г. отошло более 40 миллионов лучших земель. Коренные жители степных областей с обжитых мест были оттеснены в каменистые и менее плодородные участки. Если такое положение дел устраивало царскую администрацию, то местное население нет, о чем свидетельствовал А.Букейханов: «киргизы находят ненормальным то, что происходит в настоящее время при отрезке переселенческих участков и при отмежевании, т.н. дач единственного владения казны из земель, до сих пор находившихся в пользовании киргиз. Производители в участки наиболее ценные для скотоводства угодья: покосы, зимние пастбища, пашни, лучшие водопои и защитные приусадебные леса. Те и другие оставляют киргизам камни, пески, солонцы, болота, безводные степи».
Считается, что Букейханов людям отстоять право на свои земли
Объяснение:
Объяснение: