Мораль як одна з форм суспільної та особистісної свідомості є системою поглядів, уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Її основу становлять переконання, звичаї, традиції, громадська думка. Вона охоплює всі сфери суспільного буття: ті, що регулюються державою (політика, виробництво, соціальна сфера, сім’я тощо), і ті, які держава чи громадські організації не регулюють (дружба, любов, товаришування, побут.
Мораль (лат. moralis – моральний) – система поглядів, уявлень, норм, оцінок, що регулюють поведінку людей; одна з форм суспільної свідомості.
Мораль є свідченням певного рівня розвитку, духовної зрілості людини, характеру її відносин з іншими людьми і світом.
Основні функції моралі
Кінцевою метою функціонування суспільства є формування людини як цілісної, всебічно розвиненої особистості. Цю роль виконує насамперед мораль. Яка ґрунтується на принципі, згідно з яким людина є найвищою цінністю.
Художественная литература составляет важный компонент духовного развития народа. В российской школе литература – ведущий предмет в системе нравственного воспитания школьников. На уроках литературы происходит общение с книгой, здесь, по словам психолога А. Леонтьева, “мы учимся чувствовать, “относиться” к другим людям – через искусство. Оно – то, на чем мы учимся быть людьми”. По мнению Ю. Бондарева, «через литературу читатель удовлетворяет извечное любопытство к миру, к самому себе, накапливая мироощущения, духовную энергию, страдая, радуясь, очищаясь, становясь мудрее, проживая не одну, а несколько жизней, - и тем самым удлиняет срок собственного существования на земле”.
Рассказ Владимира Тендрякова «Хлеб для собаки» изучается в школе по нескольким программам: в 7 классе этим произведением начинается изучение нового раздела «Я и Я» (учебник по литературе «Путь к станции «Я» под ред. , ) и в 11 классе (учебник "Русская литература ХХ века. 11 класс", ч.1, 2, для общеобразовательных школ и школ гуманитарного профиля. Чалмаев, ).
Если в 7 классе внимание учащихся акцентируется на внутреннем и внешнем состоянии человеческого «я», о совести и моральной ответственности каждого из нас перед обществом и собой, то в 11 классе ведется разговор с учащимися о том, какое отражение нашел в литературе тяжелый трагический период в жизни нашей страны — коллективизация. Объединяющим звеном в изучении рассказа является проблематика нравственности, которая близка и понятна школьникам любого возраста. Очень важно, чтобы школьники не только смогли понять, о чем рассказ, какова позиция автора, но и сумели передать свои чувства и настроения
Відповідь:
Пояснення:
Мораль як одна з форм суспільної та особистісної свідомості є системою поглядів, уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Її основу становлять переконання, звичаї, традиції, громадська думка. Вона охоплює всі сфери суспільного буття: ті, що регулюються державою (політика, виробництво, соціальна сфера, сім’я тощо), і ті, які держава чи громадські організації не регулюють (дружба, любов, товаришування, побут.
Мораль (лат. moralis – моральний) – система поглядів, уявлень, норм, оцінок, що регулюють поведінку людей; одна з форм суспільної свідомості.
Мораль є свідченням певного рівня розвитку, духовної зрілості людини, характеру її відносин з іншими людьми і світом.
Основні функції моралі
Кінцевою метою функціонування суспільства є формування людини як цілісної, всебічно розвиненої особистості. Цю роль виконує насамперед мораль. Яка ґрунтується на принципі, згідно з яким людина є найвищою цінністю.
Художественная литература составляет важный компонент духовного развития народа. В российской школе литература – ведущий предмет в системе нравственного воспитания школьников. На уроках литературы происходит общение с книгой, здесь, по словам психолога А. Леонтьева, “мы учимся чувствовать, “относиться” к другим людям – через искусство. Оно – то, на чем мы учимся быть людьми”. По мнению Ю. Бондарева, «через литературу читатель удовлетворяет извечное любопытство к миру, к самому себе, накапливая мироощущения, духовную энергию, страдая, радуясь, очищаясь, становясь мудрее, проживая не одну, а несколько жизней, - и тем самым удлиняет срок собственного существования на земле”.
Рассказ Владимира Тендрякова «Хлеб для собаки» изучается в школе по нескольким программам: в 7 классе этим произведением начинается изучение нового раздела «Я и Я» (учебник по литературе «Путь к станции «Я» под ред. , ) и в 11 классе (учебник "Русская литература ХХ века. 11 класс", ч.1, 2, для общеобразовательных школ и школ гуманитарного профиля. Чалмаев, ).
Если в 7 классе внимание учащихся акцентируется на внутреннем и внешнем состоянии человеческого «я», о совести и моральной ответственности каждого из нас перед обществом и собой, то в 11 классе ведется разговор с учащимися о том, какое отражение нашел в литературе тяжелый трагический период в жизни нашей страны — коллективизация. Объединяющим звеном в изучении рассказа является проблематика нравственности, которая близка и понятна школьникам любого возраста. Очень важно, чтобы школьники не только смогли понять, о чем рассказ, какова позиция автора, но и сумели передать свои чувства и настроения
Объяснение: