не совсем так как надо...но если что, можешь написать это: Пейзажи нередко вызывают восхищение не только поэтических натур, но и простых людей. Ну как не влюбиться в золотой листопад, который описывал И. А. Бунин. Как не услышать скрип снега, воспроизведенный А. С. Пушкиным. Как не восхищаться пением соловья, переданным с особенной любовью И. А. Крыловым. Но поэтическим натурам свойственно не только воспевать красоту края или места, которое оставило неизгладимый след в их душе. Поэтические пейзажные строчки они наполняют особенным содержанием: своими размышлениями о жизни. Поэтому природа становится не только союзником или противником, но и выразителем душевного переживания как лирического героя, так и самого автора. Так через картины природы Ф. И. Тютчев показывает нам свое отношение к жизни, которое может носить не только какой-то смысловой подтекст, но и показывать красоту прекрасного природного мгновения.
Грецька, або Давньогрецька міфологія була основою розвитку однієї з найдавніших цивілізацій світу — Стародавньої Греції, колиски Західної цивілізації[1][2][3]. Розглядаючи богів, божеств та героїв давньогрецьких міфів, можна побачити розвиток сучасного суспільства: як воно змінювало своє ставлення до сил природи, до суспільного та індивідуального. Завдяки давньогрецьким міфам можна судити про те, як зароджувались основи теології та космології. Зрештою, надзвичайна цінність феномену давньогрецької міфології полягає в тому, що вона підштовхнула людей до необхідності інтелектуального розвитку, до появи багатьох наук, зокрема логіки, математики, риторики тощо.
Пейзажи нередко вызывают восхищение не только поэтических натур, но и простых людей. Ну как не влюбиться в золотой листопад, который описывал И. А. Бунин. Как не услышать скрип снега, воспроизведенный А. С. Пушкиным. Как не восхищаться пением соловья, переданным с особенной любовью И. А. Крыловым. Но поэтическим натурам свойственно не только воспевать красоту края или места, которое оставило неизгладимый след в их душе. Поэтические пейзажные строчки они наполняют особенным содержанием: своими размышлениями о жизни. Поэтому природа становится не только союзником или противником, но и выразителем душевного переживания как лирического героя, так и самого автора. Так через картины природы Ф. И. Тютчев показывает нам свое отношение к жизни, которое может носить не только какой-то смысловой подтекст, но и показывать красоту прекрасного природного мгновения.
Грецька, або Давньогрецька міфологія була основою розвитку однієї з найдавніших цивілізацій світу — Стародавньої Греції, колиски Західної цивілізації[1][2][3]. Розглядаючи богів, божеств та героїв давньогрецьких міфів, можна побачити розвиток сучасного суспільства: як воно змінювало своє ставлення до сил природи, до суспільного та індивідуального. Завдяки давньогрецьким міфам можна судити про те, як зароджувались основи теології та космології. Зрештою, надзвичайна цінність феномену давньогрецької міфології полягає в тому, що вона підштовхнула людей до необхідності інтелектуального розвитку, до появи багатьох наук, зокрема логіки, математики, риторики тощо.
Объяснение:
Вікіпедія