Один раз весною, прокинувся дракон. Спросоння виходячи з печери вийшов в напів-зимовий ліс. Але температура була -20. Стало драконові дуже холодно. Він злетів і полетів до найближчого вулкану. А у вулкані жив імп-задавака. Сів дракон на скелю, став відпочивати. ІПМ до нього. Підлетів і сказав під самісіньке вухо драконові:
- Гей, дракон, давай дізнаємося хто з нас сильніший!
- А що ми повинні робити?
- Хто довше протримається під лавою, той самий сильний.
- Ні-і-і-і, я довго не протримаюся! - Ну спробуй! - Добре. - Я рахую до трьох. Раз, два, три. Дракон зістрибнув у лаву. І сидів там годину, дві, нарешті, нахлебтався лави. А імп сидів годину, дві, три. І виринув. - Кхе, кхе! - Кашляв дракон. А імп своє: - Ха-ха, програв! Га-а-а! Ось який ти великий і слабкий, а я який маленький і сильний! Га-а-а! Розсердився дракон і схопив Імпала за ніс. - Гей, нхе треба за нхос тасхат! Але на останньому ривку дракон відпустив ніс. Так стали все імпи носатий, і їхні діти, і діти їхніх дітей все носаті.
Мистические мотивы имеют широкое распространение в русской классической, а также современной литературе. Будучи гораздо древнее письменного слова, мотивы эти уходят своими корнями в фольклорные и мифологические системы славянских и других народов.
Именно в творчестве Николая Васильевича Гоголя мы встречаемся с частыми обращениями к мистическим мотивам, и примером этому может служить его сборник «Вечера на хуторе близ Диканьки». Как и каждый писатель, переосмысливающий в ходе творческой работы первоначальный материал, взятый за основу, Гоголь не просто переносит на бумагу народные сказания (хотя и сам писатель утверждал, что не изменял малороссийского предания), но создает на их основе – и на основе виденной им реальности – новое, истинно художественное произведение.
Чтобы понять сущность мистических мотивов в творчестве Н.В. Гоголя, необходимо проследить их связи с собственно народным творчеством, с объективной реальностью, которая окружала писателя, выявить место каждого из двух миров в целостной системе каждого из рассматриваемых произведений.
Історія Дракона
Один раз весною, прокинувся дракон. Спросоння виходячи з печери вийшов в напів-зимовий ліс. Але температура була -20. Стало драконові дуже холодно. Він злетів і полетів до найближчого вулкану. А у вулкані жив імп-задавака. Сів дракон на скелю, став відпочивати. ІПМ до нього. Підлетів і сказав під самісіньке вухо драконові:
- Гей, дракон, давай дізнаємося хто з нас сильніший!
- А що ми повинні робити?
- Хто довше протримається під лавою, той самий сильний.
- Ні-і-і-і, я довго не протримаюся!
- Ну спробуй!
- Добре.
- Я рахую до трьох. Раз, два, три.
Дракон зістрибнув у лаву. І сидів там годину, дві, нарешті, нахлебтався лави. А імп сидів годину, дві, три. І виринув.
- Кхе, кхе! - Кашляв дракон. А імп своє:
- Ха-ха, програв! Га-а-а! Ось який ти великий і слабкий, а я який маленький і сильний! Га-а-а!
Розсердився дракон і схопив Імпала за ніс.
- Гей, нхе треба за нхос тасхат!
Але на останньому ривку дракон відпустив ніс. Так стали все імпи носатий, і їхні діти, і діти їхніх дітей все носаті.
Мистические мотивы имеют широкое распространение в русской классической, а также современной литературе. Будучи гораздо древнее письменного слова, мотивы эти уходят своими корнями в фольклорные и мифологические системы славянских и других народов.
Именно в творчестве Николая Васильевича Гоголя мы встречаемся с частыми обращениями к мистическим мотивам, и примером этому может служить его сборник «Вечера на хуторе близ Диканьки». Как и каждый писатель, переосмысливающий в ходе творческой работы первоначальный материал, взятый за основу, Гоголь не просто переносит на бумагу народные сказания (хотя и сам писатель утверждал, что не изменял малороссийского предания), но создает на их основе – и на основе виденной им реальности – новое, истинно художественное произведение.
Чтобы понять сущность мистических мотивов в творчестве Н.В. Гоголя, необходимо проследить их связи с собственно народным творчеством, с объективной реальностью, которая окружала писателя, выявить место каждого из двух миров в целостной системе каждого из рассматриваемых произведений.