Контрольна робота «Усна народна творчість.
Іван Франко. Повість „Захар Беркут”».
1. У пісні «Ой на горі та женці жнуть» ідеться
А про дохристиянські часи; В про часи Другої світової війни;
Б про часи козаччини; Г про сучасні часи.
2. Хто очолює Військо Запорізьке у пісні „Ой на горі да женці жнуть”:
А хорунжий; Б Сагайдачний;
В Дорошенко; Г ніхто.
3. Назвіть жанр пісні
Зрубав хлопець калиноньку та зробив сопілку,
Її голос калиновий причарував дівку:
А коломийка; Б чумацька;
В козацька; Г жниварська.
4. Чумаки, про яких ідеться в пісні «Ой у степу криниченька», - це
А мандрівні співаки й музиканти; В мандрівні купці;
Б наймані робітники; Г постачальники продуктів для козаків.
5. Хто навчив тухольців робити метавки:
А Захар Беркут; В Максим Беркут;
Б Мирослава; Г Тугар Вовк.
6. Рядки
«Гей, хто в лісі, озовися!
Да викрешем огню,
Да потягнем люльки,
Не журися!» належать до
А календарно-обрядових пісень; В соціально-побутових пісень;
Б історичних пісень; Г коломийок.
7. Установи відповідність між героями повісті та їхніми внутрішнім (зовнішніми) характеристиками:
Герої
А Захар Беркут;
Б Максим Беркут;
В Мирослава;
Г Бурунда-бегадир;
Д Тугар Вовк.
Характеристика
1. Мнимий монгол... в білім полотнянім, шовком перетиканім плащі, з луком за плечима і з блискучим топірцем за поясом
2. Той скакав по майдані мов скажений, рвучи собі волосся з голови
3. Свіжо промите лице було бліде-бліде, аж зелене, губи потріскались із жари й спраги, очі були червоні від диму і тусклі
4. Тепер же він чув виразно, що щось, мов крига, тає в його серці... а серце його, хоч засліплене жадобою власті, все-таки не було ще настільки глухе на голос сумління.
Объяснение:
За віруваннями індіанців, він створив усе живе на землі й послав до людей Гайавату, ім’я якого означає «пророк», «учитель». Мета Гітчі-Маніту – припинити сварки. Він не тільки виконує місію миротворця, а ще і вчить людей жити у мирі Епітети: могучий, милосердний; гіперболи: проводить путь річці, одламав рукою камінь, від подиху гойдаються віти. Головні риси характеру Гітчі-Маніту: розум, мудрість, урівноваженість, гуманізм, сила, мужність. Прийом протиставлення (контрасту), або антитези. Сила — безсилля, згода — ворожнеча, мудрий творець — нерозумні діти. Антитеза дає можливість підкреслити спокій, розум Гітчі-Маніту і войовничість, агресивність індіанців.
Дети - это будущее целого народа. Вот почему таким сочувствием, любовью и нежностью проникнуты образы крестьянских детей, ярко и тепло описанные в рассказе И. С. Тургенева «Бежин луг».
Деловитые и серьезные, при всей своей детской непосредственности, ребята вызывают у нас не только улыбку, но и настоящее уважение. Умелые, ловкие, хозяйственные, они заняты ответственным делом - пасут лошадей. Ночное, костры, беседы в ожидании «картошек» - это вовсе не забава. Не раздумывая, бросился Павлуша за обеспокоенными собаками, думая, что на табун напали волки. Двенадцатилетний безоружный мальчик не испугался возможной схватки с голодным лесным хищником! Не струсил он и когда в одиночку пошел в темноту к речке, потому что «захотелось водицы испить». И это после страшных рассказов о нечистой силе!